Завдання:
-- опрацювати параграф 19 п. 3-6 і матеріал блога
-- виписати і вивчити :
-- продовжити заповнювати таблицю
-- місце Батозької битви в розгортанні національно-визвольної боротьби
з якою битвою її порівнювали і чому
-- Молдавські походи (дати, коли почались, скільки було, мета, підсумки,
наслідки ) -- про перший похід у статі --"Розгортання
національно- визвольной війни у 1649 -- 1651 рр. "
-- Кам'янецький договір ( дата, сторони, зміст, наслідки )
-- становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.
Б.Хмельницький розумів, що виконання умов Білоцерковського договору підштовхує козацьку Україну до прірви. Гетьман почав енергійно готуватися до відновлення війни з Річчю Посполитою.
у якому також брав участь кримський хан Іслам-Гірей III.
Після Батозької битви, у липні - серпні 1652 р., українська армія, вступивши до Молдавії, змусила Лупула виконати попередні зобов’язання. У серпні Тиміш узяв шлюб із Розандою.
У квітні 1653 р. Валахія і Трансільванія за підтримки Польщі здійснили в Молдові державний переворот і позбавили В. Лупула влади. Останній звернувся по допомогу до Б. Хмельницького.
III Молдавський похід (квітень-травень 1653 p.).
21-22 квітня 1653 р. українське військо, очолене Тимошем Хмельницьким, розбило загони нового молдавського господаря. Влада знову перейшла до Лупула. Проте зухвалець Лупул тим не вдовольнився. Він підбурив Тимоша Хмельницького до походу на Валахію. Тиміш не відмовив тестеві. Але похід виявився невдалим. Тиміш Хмельницький з військом повернувся на Україну.
Валаський похід українського війська спричинив формування антиукраїнського союзу в складі Валахії, Трансільванії та Речі Посполитої. У липні 1653 р. В. Лупула знову позбавили влади.
Потрапивши у скруту, він вкотре звернувся по допомогу до козаків.
IV Молдавський похід (серпень-вересень 1653 p.).
Останній похід Т. Хмельницького на Молдову. Під Сучавою козаки потрапили в оточення, Тиміш Хмельницький був смертельно поранений і помер за декілька днів. Козаки здалися на почесних умовах: вони залишали Сучаву та вивозили тіло Т. Хмельницького.
-- опрацювати параграф 19 п. 3-6 і матеріал блога
-- виписати і вивчити :
-- продовжити заповнювати таблицю
-- місце Батозької битви в розгортанні національно-визвольної боротьби
з якою битвою її порівнювали і чому
-- Молдавські походи (дати, коли почались, скільки було, мета, підсумки,
наслідки ) -- про перший похід у статі --"Розгортання
національно- визвольной війни у 1649 -- 1651 рр. "
-- Кам'янецький договір ( дата, сторони, зміст, наслідки )
-- становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.
Б.Хмельницький розумів, що виконання умов Білоцерковського договору підштовхує козацьку Україну до прірви. Гетьман почав енергійно готуватися до відновлення війни з Річчю Посполитою.
До боротьби готувалася й Польща. Коронний польський гетьман
М. Калиновський, зібравши 35-тисячне військо, розташувався біля гори Батіг на Брацлавщині.
Битва під Батогом -- 22 – 23 травня (1 — 2 червня ) 1652 р. — битва союзної армії Війська Запорозького і Кримського Ханства під проводом Богдана Хмельницького проти війська Речі Посполитої під командуванням М. Калиновського.
Відбулася під горою Батіг біля сучасного села Четвертинівки Тростянецького району на Вінниччині.
35 тис. чоловік зі сторони України (серед них близько 20 тис. татар) і 35 тис. (зі слугами) поляків. Розгром поляків був повний.
22 травня передові частини Тимоша й татар зав’язали бій з поляками.
(в різних джерелах наводиться різна чисельність співвідношення сторін )
Наступного дня з’явився Хмельницький і завдав сильного лобового удару, одночасно атакувавши польське військо з флангів і тилу. Січа завершилася повною перемогою українського полководця. У бою загинули Калиновський, його син, штаб, уся піхота й половина гусарів Речі Посполитої. Такого розгрому польська армія не зазнавала протягом ХVІ-ХVІІІ ст.
Перемога під Батогом стала відплатою за берестецьку катастрофу.
Цю перемогу Хмельницького сучасники порівнювали з перемогою Ганнібала під Каннами (216 р. до н.е.)
Завдяки перемозі в Батозькій битві, втратили чинність статті
Білоцерківського миру.
Місце Батозької битви в розгортанні національно-визвольної боротьби:
-- перемога козацького війська під Батогом була відплатою за поразку
під Берестечком
-- вона сприяла розгортанню повстання на Брацлавщині та Чернігівщині
проти відновленої польської влади
-- загарбники мусили рятуватися й залишити землі Гетьманщини, західні
кордони якої знову встановилися по берегах р. Случі, як передбачав
Зборівський договір 1649 р.
-- внаслідок нового спалаху визвольної боротьби у травні-червні 1652 р.
відновилася влада гетьманського уряду, й козацька Україна знову здобула
незалежність, а також зміцнила своє військове і політичне становище
-- Білоцерківський договір утратив чинність
Молдавські походи 1652-1653 рр.
Б.Хмельницький розумів, що потрібно мати надійних союзників. Насамперед, він звертає увагу на придунайські країни — Валахію, Трансільванію, Молдову.
Ще влітку 1648 р. Гетьман удавався до спроб схилити молдовського господаря Василя Лупула до встановлення добросусідських відносин із Гетьманщиною.
Валахія - історична область в Румунії між Карпатськими горами та Дунаєм. Річка Олт поділяє її на дві частини: Мунтенію, або Велику Валахію, з головним містом Бухарест, і Олтенію, або Малу Валахію, з головним містом Крайова. В XIV ст. Валахія була феодальним князівством. У Валахії склалася монархічна форма політичного правління на чолі з воєводою, що носив титул "господаря". Територія Валахії була об’єктом постійних зазіхань із боку Туреччини. З XVI ст. - під її протекторатом. Лише внаслідок російсько-турецьких війн XVIII-XIX ст. Валахію визволено з-під турецького ярма і за Адріанопольським мирним договором 1829 р. їй надано автономію під протекторатом Росії. У 1859 р. Валахія об'єдналася з Молдавією в єдину державу, названу в 1861 р. Румунією.
Перемога під Батогом стала відплатою за берестецьку катастрофу.
Цю перемогу Хмельницького сучасники порівнювали з перемогою Ганнібала під Каннами (216 р. до н.е.)
Завдяки перемозі в Батозькій битві, втратили чинність статті
Білоцерківського миру.
Місце Батозької битви в розгортанні національно-визвольної боротьби:
-- перемога козацького війська під Батогом була відплатою за поразку
під Берестечком
-- вона сприяла розгортанню повстання на Брацлавщині та Чернігівщині
проти відновленої польської влади
-- загарбники мусили рятуватися й залишити землі Гетьманщини, західні
кордони якої знову встановилися по берегах р. Случі, як передбачав
Зборівський договір 1649 р.
-- внаслідок нового спалаху визвольної боротьби у травні-червні 1652 р.
відновилася влада гетьманського уряду, й козацька Україна знову здобула
незалежність, а також зміцнила своє військове і політичне становище
-- Білоцерківський договір утратив чинність
Молдавські походи 1652-1653 рр.
Б.Хмельницький розумів, що потрібно мати надійних союзників. Насамперед, він звертає увагу на придунайські країни — Валахію, Трансільванію, Молдову.
Ще влітку 1648 р. Гетьман удавався до спроб схилити молдовського господаря Василя Лупула до встановлення добросусідських відносин із Гетьманщиною.
Валахія - історична область в Румунії між Карпатськими горами та Дунаєм. Річка Олт поділяє її на дві частини: Мунтенію, або Велику Валахію, з головним містом Бухарест, і Олтенію, або Малу Валахію, з головним містом Крайова. В XIV ст. Валахія була феодальним князівством. У Валахії склалася монархічна форма політичного правління на чолі з воєводою, що носив титул "господаря". Територія Валахії була об’єктом постійних зазіхань із боку Туреччини. З XVI ст. - під її протекторатом. Лише внаслідок російсько-турецьких війн XVIII-XIX ст. Валахію визволено з-під турецького ярма і за Адріанопольським мирним договором 1829 р. їй надано автономію під протекторатом Росії. У 1859 р. Валахія об'єдналася з Молдавією в єдину державу, названу в 1861 р. Румунією.
Трансильванія (Семигороддя) - історична область на півночі сучасної Румунії. З XI ст. Трансильванія належала угорським королям. На чолі семи трансильванських комітатів (областей) стояв воєвода з широкими повноваженнями. Після розгрому турками Угорського королівства, в 1541 р., Трансильванія стала князівством - васалом Османської імперії, сплачувала данину султанові і не мала права вести самостійну зовнішню політику. У ті ж часи до складу Трансильванії увійшли землі Закарпатської України. З 1687 р. Трансильванія опинилася під владою Габсбургів. У 1867 р. з утворенням Австро-Угорщини Трансильванія входить до складу Угорського королівства. З 1918 р. - у складі Румунії.
Богдан Хмельницький почав готувати ІІ воєнний похід на Молдову,
Богдан Хмельницький почав готувати ІІ воєнний похід на Молдову,
Після Батозької битви, у липні - серпні 1652 р., українська армія, вступивши до Молдавії, змусила Лупула виконати попередні зобов’язання. У серпні Тиміш узяв шлюб із Розандою.
У квітні 1653 р. Валахія і Трансільванія за підтримки Польщі здійснили в Молдові державний переворот і позбавили В. Лупула влади. Останній звернувся по допомогу до Б. Хмельницького.
III Молдавський похід (квітень-травень 1653 p.).
21-22 квітня 1653 р. українське військо, очолене Тимошем Хмельницьким, розбило загони нового молдавського господаря. Влада знову перейшла до Лупула. Проте зухвалець Лупул тим не вдовольнився. Він підбурив Тимоша Хмельницького до походу на Валахію. Тиміш не відмовив тестеві. Але похід виявився невдалим. Тиміш Хмельницький з військом повернувся на Україну.
Валаський похід українського війська спричинив формування антиукраїнського союзу в складі Валахії, Трансільванії та Речі Посполитої. У липні 1653 р. В. Лупула знову позбавили влади.
Потрапивши у скруту, він вкотре звернувся по допомогу до козаків.
IV Молдавський похід (серпень-вересень 1653 p.).
Останній похід Т. Хмельницького на Молдову. Під Сучавою козаки потрапили в оточення, Тиміш Хмельницький був смертельно поранений і помер за декілька днів. Козаки здалися на почесних умовах: вони залишали Сучаву та вивозили тіло Т. Хмельницького.
Ці походи мали на меті не допустити союзу Молдавії з Річчю Посполитою.
Б.Хмельницький сподівався, що династичний шлюб його сина Тимоша з дочкою молдавського воєводи (господаря) Василя Лупула зміцнить політичні позиції Української держави. Однак цим планам не призначено було здійснитися через тактичні прорахунки Хмельницького, а також через ослаблення України війною.
На початку 1653 р. польські війська здійснили ряд окремих нападів зі своїх військових таборів під Кам’янцем-Подільським, доходячи далеко на схід і південний схід Правобережжя.
На захопленій території вони поводилися дуже жорстоко щодо українського мирного населення.
Б.Хмельницький сподівався, що династичний шлюб його сина Тимоша з дочкою молдавського воєводи (господаря) Василя Лупула зміцнить політичні позиції Української держави. Однак цим планам не призначено було здійснитися через тактичні прорахунки Хмельницького, а також через ослаблення України війною.
На початку 1653 р. польські війська здійснили ряд окремих нападів зі своїх військових таборів під Кам’янцем-Подільським, доходячи далеко на схід і південний схід Правобережжя.
На захопленій території вони поводилися дуже жорстоко щодо українського мирного населення.
Б.Хмельницький доручив оборону західних кордонів І. Богуну. Його базою стало укріплене містечко Монастирище неподалік Брацлава на Поділлі.
У травні 1653 р. Б. Хмельницький із 30 тис. козаків та 12 — 15 тис. татар вирушив з Умані в новий похід проти поляків. Однак гостра нестача продовольства і фуражу, наростання невдоволення козаків грабунками татар, звістка про провал четвертого молдавського походу спричинили виступ козаків проти гетьмана в червні 1653 р. Як наслідок, уперше за роки війни похід Б. Хмельницького був зірваний.
Тим часом польська армія, очолювана королем Яном Казимиром, просуваючись українськими землями, восени 1653 р. дісталися Жванецького замку, що був поряд із Хотином, і зупинилася там в укріпленому таборі. Її кількість разом зі слугами становила 60 тис. осіб.
11 жовтня 1653 р. після того, як сюди дісталися війська Б.Хмельницького та хана Іслам-Ґірея, розпочалися воєнні дії. У підпорядкуванні гетьмана було близько 30—40 тис. козаків, і приблизно такою ж була кількість татарської кінноти.
( у різних джерелах, дати битв, кількість учасників сторін не співвпадають )
Із середини жовтня розпочалася облога українсько-татарською армією польського табору. На початок грудня в кільці облоги від голоду, холоду і хвороб загинуло близько 10 тис. осіб. Під тиском обставин поляки розпочали переговори про мир.
Обидві армії були в досить скрутному становищі. Для поляків ця ситуація була катастрофічною. І знову зрадницькі дії кримського хана, котрий за спиною Б. Хмельницького вступив у переговори з Яном II Казимиром, зашкодили справі.
Козацькому командуванню були нав’язані переговори, але сам гетьман відмовився брати в них участь. Поляки обіцяли повернутися до умов Зборівського договору.
Переговори завершилися підписанням мирного договору 5 грудня 1653 р.
Кам'янецький договір 5 грудня 1653 р. (15 грудня 1653 р.) між Річчю Посполитою та Кримським ханством.
1. Татари одержали величезну суму контрибуції (виплата за шкоду,
заподіяну під час війни).
2. Фактично татарам дозволили брати ясир на західноукраїнських
землях.
3. Політичне й правове становище козаків чітко не визначалося.
4. На території України могли розміщатися польські військові
підрозділи.
5. Шляхта поверталася до своїх маєтків.
Інтереси України за Кам`янецькою угодою не бралися до уваги, бо передбачене нею відновлення умов Зборівського договору вже не влаштовувало українців.
Отже, попри вдалі воєнні дії, наслідки Жванецької кампанії для Української гетьманської держави виявилися вкрай несприятливими.
Становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.
— спустошено Правобережжя, де проходили воєнні дії
— У 1650-1653 pp. по Україні прокотилися голод, епідемії холери
і чуми
— масове переселення, особливо на Лівобережжя, Слобожанщину.
— зменшення населенняїіе менш як на 30 %, що мало наслідком
скорочення чисельності української армії
— війна спричинила занепад господарського життя: сільського
господарства, ремесел, торгівлі
— втома від війни, розчарування в гетьманському правлінні,
небажання воювати.
— формування антиукраїнської коаліції в складі Речі Посполитої,
Валахії, Трансільванії, Молдови внаслідок стратегічних прорахунків
Б. Хмельницького.
— Б. Хмельницький розумів неможливість перемоги над Польщею без
сильних союзників. Гетьман веде переговори з Туреччиною,
Москвою, Волощиною, Семиграддям, Швецією.
Особливу увагу він приділяє Москві як православній державі.
На прикінці 1653 р. гетьман уже знав про рішення Земського собору
Московської держави щодо надання йому допомоги й вступу її у війну з Польщею. Починався новий етап війни за повне визволення України від влади Речі Посполитої.
У травні 1653 р. Б. Хмельницький із 30 тис. козаків та 12 — 15 тис. татар вирушив з Умані в новий похід проти поляків. Однак гостра нестача продовольства і фуражу, наростання невдоволення козаків грабунками татар, звістка про провал четвертого молдавського походу спричинили виступ козаків проти гетьмана в червні 1653 р. Як наслідок, уперше за роки війни похід Б. Хмельницького був зірваний.
Тим часом польська армія, очолювана королем Яном Казимиром, просуваючись українськими землями, восени 1653 р. дісталися Жванецького замку, що був поряд із Хотином, і зупинилася там в укріпленому таборі. Її кількість разом зі слугами становила 60 тис. осіб.
11 жовтня 1653 р. після того, як сюди дісталися війська Б.Хмельницького та хана Іслам-Ґірея, розпочалися воєнні дії. У підпорядкуванні гетьмана було близько 30—40 тис. козаків, і приблизно такою ж була кількість татарської кінноти.
Із середини жовтня розпочалася облога українсько-татарською армією польського табору. На початок грудня в кільці облоги від голоду, холоду і хвороб загинуло близько 10 тис. осіб. Під тиском обставин поляки розпочали переговори про мир.
Обидві армії були в досить скрутному становищі. Для поляків ця ситуація була катастрофічною. І знову зрадницькі дії кримського хана, котрий за спиною Б. Хмельницького вступив у переговори з Яном II Казимиром, зашкодили справі.
Козацькому командуванню були нав’язані переговори, але сам гетьман відмовився брати в них участь. Поляки обіцяли повернутися до умов Зборівського договору.
Переговори завершилися підписанням мирного договору 5 грудня 1653 р.
Кам'янецький договір 5 грудня 1653 р. (15 грудня 1653 р.) між Річчю Посполитою та Кримським ханством.
1. Татари одержали величезну суму контрибуції (виплата за шкоду,
заподіяну під час війни).
2. Фактично татарам дозволили брати ясир на західноукраїнських
землях.
3. Політичне й правове становище козаків чітко не визначалося.
4. На території України могли розміщатися польські військові
підрозділи.
5. Шляхта поверталася до своїх маєтків.
Інтереси України за Кам`янецькою угодою не бралися до уваги, бо передбачене нею відновлення умов Зборівського договору вже не влаштовувало українців.
Отже, попри вдалі воєнні дії, наслідки Жванецької кампанії для Української гетьманської держави виявилися вкрай несприятливими.
Становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.
— спустошено Правобережжя, де проходили воєнні дії
— У 1650-1653 pp. по Україні прокотилися голод, епідемії холери
і чуми
— масове переселення, особливо на Лівобережжя, Слобожанщину.
— зменшення населенняїіе менш як на 30 %, що мало наслідком
скорочення чисельності української армії
— війна спричинила занепад господарського життя: сільського
господарства, ремесел, торгівлі
— втома від війни, розчарування в гетьманському правлінні,
небажання воювати.
— формування антиукраїнської коаліції в складі Речі Посполитої,
Валахії, Трансільванії, Молдови внаслідок стратегічних прорахунків
Б. Хмельницького.
— Б. Хмельницький розумів неможливість перемоги над Польщею без
сильних союзників. Гетьман веде переговори з Туреччиною,
Москвою, Волощиною, Семиграддям, Швецією.
Особливу увагу він приділяє Москві як православній державі.
На прикінці 1653 р. гетьман уже знав про рішення Земського собору
Московської держави щодо надання йому допомоги й вступу її у війну з Польщею. Починався новий етап війни за повне визволення України від влади Речі Посполитої.
Дуже приємно займатися з такими програми!!!!!!
ОтветитьУдалить