Київська Русь за часів правління Ярослава Мудрого

Син Володимира – Ярослав, князював у 1019-1054 pp. і прагнув зберегти велич успадкованої від батька держави. Biн повернув загарбані ворогами землі на заході. Південні ж кордони після блискучої перемоги над печенігами посунув далеко в степи. Недремно дбав про безпеку, будуючи на кордонах міцні захисні споруди.

Доба правління князя Ярослава, названого пізніше Мудрим, стала періодом розквіту і найвищого піднесення Київської Русі. У державотворчій діяльності він став гідним продовжувачем свого батька, князя Володимира.

Ярослав Мудрий (1019 – 1054рр.) – великий Київський князь від 1019р.,син Володимира Великого, прагнув зберегти велич успадкованої ним держави. Переміг печенігів у 1036 році. Ще більш зміцнив владу князя. Ярослав звів всі руські закони у єдину книгу –перший звід законів–збірник “Руська Правда”. Утвердив існування Київської митрополії під юрисдикцією константинопольського патріарха. Митрополитом обрав русина Іларіона. За Ярослава було складено літописний звід, побудовано Софійський собор,Золоті ворота,; він відкривав школи та бібліотек, сприяв розвитку культури.

За часів його правління Русь була у Європі великою і могутньою державою. Ярослав поріднився з багатьма європейськими дворами.  

Цікаві факти !

Ярослав був посаджений батьком – князем Володимиром Великим -- намісником спочатку до Ростова, а потім до Новгорода. Після смерті Володимира, перемігши у війні з братами, став київським князем. Але був вимушений поділити державу зі своїм братом – Мстиславом у 1026 р. 

До 1036 р. правив Руссю разом із братом Мстиславом. Після його смерті почав правити Київською Руссю сам.

За часи свого правління Ярослав Мудрий значно розширив і укріпив кордони своєї держави.

За князювання Ярослава було укладено перше писемне зведення правових норм на Русі, що дістало назву «Руська правда», вона містила 18 статей.






«Руська правда»—перший збірник законів давньоруської держави, прийнятий за часів Ярослава Мудрого. 

Правові норми — загальнообов’язкові правила поведінки, які встановлюються й охороняються державою.

«Руська правда» захищала людське життя, установлювала штрафи за вбивства і приниження людської гідності. При цьому смертної кари вона не передбачала, але звичай кровної помсти продовжував діяти, як і раніше.  До її появи князі самостійно чинили суд. З появою “Руської правди” встановлювалася єдина система покарань за злочини, незалежно від того де людина вчинила їх.

Чимало зусиль докладав Ярослав для створення нових і розбудови існуючих міст. Багато коштів він витрачав на будівництво в Києві.

 

Про Київ часів Ярослава Мудрого казали, що він був окрасою Pyci й суперником самого Константинополя.

За зразком візантійської столиці було зведено Золоті ворота — головний парадний в’їзд до Києва. Це була велика кам’яна башта з проїздом, над яким було побудовано церков Благовіщення. 

Ворота були розкішні, для їх прикрашення використовували позолочену мідь.

Золоті ворота вважались головними, але були розташовані у незручному місці. І навіть при облозі їх не брали штурмом.







Унаслідок здобутої перемоги у 1036 р.,  Ярослав назавжди відігнав печенігів від кордонів Русі. 

На місці битви було збудовано Софійський собор (назва походить від грецького слова «софія»), присвячений Мудрості Господній.

Софійський собор став найбільшою гордістю князя. Його будівництво розпочалось у 1037 році. Софіський собор був найвеличнішою спорудою Киева часів Ярослава Мудрого. Споруджену з каменю церкву увінчували 13 бань, оточували з трьох боків два ряди відкpuтих галерей. Собор був головним храмом Pyci й водночас місцем здійснення найурочистих державних церемоній – сходження на великокнязіській стіл, прийняття чужеземних послів, тощо.

В Софії Київській зберігалась бібліотека Ярослава Мудрого – перше велике зібрання книг на Русі (досі не знайдено ). Князь дбав про поширення знань у державі. При Соборі діяла школа.


Дуже розкішне внутрішнє оздоблення Собору. На стінах --  картини з життя святих, княжої родини, сучасників.

Вражає мозаїчне зображення Божої Матері.Протягом століть вороги не раз руйнували храм, але завжди зображення Святої Божої Матері залишалося неушкодженним. На Русі це зображення  Божої Матері називали “Непорушна стіна”.








Князь Ярослав опікувався церквою, надаючи їй десяту частину своїх прибутків. Церкви і монастирі були осередками освіти: при них працювали школи. Князь постійно наголошував, що священики повинні «навчати людей».

За Ярослава пожвавилися міждержавні відносини, з багатьма тогочасними країнами було укладено угоди «миру та любові,як казали тоді. Європейські правителі бажаючи жити з могутньою Київською державою в мирі, прагнули породичатися  з її володарями. Так, французький король Генріx I узяв co6i за дружину дочку Ярослава Мудрого  Анну.

Князювання Ярослава Мудрого стало періодом подальшого піднесення Київської Русі. У цей час завершилося становлення її державності: стабілізувалися кордони, було вдосконалено систему управління, упорядковано правові норми, розвивалися культура, освіта і церковне життя.


Київська Русь сягнула зеніту свого розквіту, ставши в один ряд із провідними країнами середньовічної Європи: Візантійською та Німецькою імперіями.

Завдання :

1.Закінчіть речення :

2. Задача:
За літописними свідченнями Софійський собор почали будувати у 1037 р. Скільки минуло часу від запровадження християнства на Русі до початку будування Софійського собору ? Скільки років буде від спорудження Софійського собору  у перший рік третього тисячоліття ?

3. Оберіть букви, які відносяться до діяльності Ярослава Мудрого.

4. Розташуйте події у хронологічній послідовності :
    А    введення княгинею Ольгою погостів та уроків     
    Б    побудова Софійського собору
    В    похід Аскольда на Візантію
    Г    загибель князя Святослава
1 -- ?
2 -- ?
3 -- ?
4 -- ?