Галицько-Волинська держава

Київ,  залишаючись  найбільшим  містом  руських  земель, наприкінці ХІІ ст. почав втрачати значення загальнодержавної столиці. Володарі окремих князівств прагнули, щоб їхні столиці не  поступалися  Києву.  

Ще до завоювання монголами Київська держава була поділена на окремі самостійні князівства-землі: Київську, Переяславську, Чернігово-Сіверську, Подільську, Волинську, Галицьку та інші.

Між князями постійно велася боротьба за Київ. Він переходив з одних рук до інших і діставався,як правило, найсильнішому князеві.

Скрутні часи в Київській Русі. Міжусобиці

Ярослав Мудрий заповів своїм синам жити в злагоді і допомагати один одному, берегти свою державу та разом захищати її від ворогів: 

«Осе я  одходжу зі світу сього. А ви, сини, мої майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця та одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно.»

Київська Русь за часів правління Ярослава Мудрого

Син Володимира – Ярослав, князював у 1019-1054 pp. і прагнув зберегти велич успадкованої від батька держави. Biн повернув загарбані ворогами землі на заході. Південні ж кордони після блискучої перемоги над печенігами посунув далеко в степи. Недремно дбав про безпеку, будуючи на кордонах міцні захисні споруди.

Доба правління князя Ярослава, названого пізніше Мудрим, стала періодом розквіту і найвищого піднесення Київської Русі. У державотворчій діяльності він став гідним продовжувачем свого батька, князя Володимира.

Київська Русь за часів Володимира Великого

3 кожним роком могутнішала Київська держава. Владі Києва корилися нові й нові землі. Неабиякого піднесення Київська Русь досягла за князів Володимира та його сина Ярослава. Недарма першого нащадки звуть Великим, а другого - Мудрим.