Виникнення українського козацтва

Завдання :
Прочитати параграф 3 , виписати і вивчити:
-- дата першої згадки про українських козаків
-- поняття – козак, Дике поле, козацтво, Великий Лук, Дніпровський низ, 
                   Запоріжжя, низове козацтво, покозачення
-- передумови  виникнення українського козацтва
-- причини виникнення козацтва
-- де , коли, ким заснована перша Запорозька Січ
-- ім’я – Д.Вишневецький


Українське козацтво як суспільний стан в Україні почало формуватися з кінця XV — початку XVI ст. Перша згадка про українських козаків датована 1492 р.

Передумови виникнення козацтва були пов’язані з історичною ситуацією на українських землях наприкінці XVI ст. У той час південно-східна межа розселення українців досягала так званого Дикого Поля — необжитих осілим населенням степів між Доном, Верхньою Окою й лівими притоками Десни та Дніпра. 

Це був великий масив вільних земель, що фактично не належав жодній державі. Природні умови Дикого Поля були надзвичайно сприятливі для господарської діяльності людини.

Передумови  виникнення українського козацтва:

--наявність великого масиву вільних земель Дикого Поля зі сприятливими      умовами для ведення господарства у прикордонних територіях між християнським (хліборобським) мусульманським (кочовим) світами

-- досвід освоєння степів Дикого Поля ватагами уходників, що 

   організовувалися з охочих міщан  і бояр для походів за здобиччю

-- поява значної кількості людей, які внаслідок погіршення умов життя, 

   зростання повинностей і податків прагнули переселитися на нові землі у 

   пошуках кращої долі

Причини виникнення козацтва:

— економічні:

     -- захоплення українських земель польськими та литовськими 

        феодалами 

     -- нестача власної землі у селян і як наслідок — переселення селян 

        на Дике поле, у Запоріжжя та нижнє Подніпров'я;

— соціальні:

     -- посилення феодального гніту 

    --  оформлення кріпосної залежності

— політичні:

    -- намагання Польщі встановити контроль над утікачами в Подніпров'ї 

— національно-релігійні:

    -- національні утиски (політика полонізації, нав’язування польської 

        мови, звичаїв, законів тощо )

    --  гоніння на православну церкву

    -- наступ католицької церкви на права православних 

— військові:

    -- необхідність захисту кордонів від зазіхань Кримського ханства.

Козаками ставали передусім селяни, а також міщани і дрібна шляхта. 

За національним складом козацька спільнота була дуже неоднорідною: до неї входили молдавани, литовці, білоруси, росіяни і навіть татари, але найбільше було українців.

Козаки — вільні озброєні люди, представники військового стану; члени самоврядних чоловічих військових громад, що з ХV ст. існували на теренах українського Дикого Поля, у районі середніх течій Дніпра та Дону.

Козацтво -- суспільний стан вільних від кріпосного права людей, які займалися господарською діяльністю й обороняли Україну від іноземних загарбників.

Козаків називали запорозькими, оскільки основні їхні центри розташовувалися нижче дніпровських порогів. 

Козацька старшина – привілейована верхівка українського козацтва, його військовий та адміністративно-політичний керівний склад.

Виникла водночас із появою козацтва й походила з його заможної верхівки.

Основні заняття козаків:військова справа, землеробство, скотарство, полювання, рибальство, торгівля. Нерідко грабували татарських купців. Заможні козаки мали наймитів, у тому числі з козацького середовища, які допомагали вести господарство.

Своєрідною столицею козаків була Запорозька Січ. 

Назва «Січ» походить від слова «сікти» і означає укріплення з дерева, хмизу, глини.Розташовувалися січі на  дніпровських островах. Їх укріпляли ровами та високими валами з дерев'яним частоколом. Фортеця мала великі башти з бійницями для гармат. Іноді до річки проривали підземний хід. Першою з відомих січей називають Хортицю (1553-1557 pp.), створену Дмитром Вишневецьким. Крім Хортицької, також відомі січі Базавлуцька, Томаківська, Чортомлицька, Кам'янецька тощо.

Дмитро Вишневецький (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва.Народився в місті Вишневці на Волині. На початку 50 -х рр. XVI ст. він уже був черкаським та канівським старостою й організував відсіч турецьким нападникам.
У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на острові Мала Хортиця (1556р.) було збудовано замок-«городок»у який вважається передтечею Запорозької Січі. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана .Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро,князь узяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й розпочав здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 1 8 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року — фортецю Іслам-Кермень. Захоплені у ворога гармати князь установив у Хортицькому замку.
На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об'єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити острові Мала Хортиця. На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Д. Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».



Військо Запорозьке. 

Завдання :
Прочитати параграф 4 п. 1 – 2, п. 4 , виписати і вивчити :
-- поняття -- «Запорозька Січ»,  «Військо Запорозьке», «гетьман»,
                     «козацька рада», «кіш», «кошовий отаман», «курінь»,  
                     «військова ( козацька )  старшина»,
                     «козацькі клейноди»( їх види ), чайка
-- причинивиникнення Запорозької Січі як військово-політичної організації
-- де виникла об'єднана Запорозька Січ
-- особливості Запорозької Січі як форми державності
-- устрій війська запорозького
-- перемалювати і вивчити схему на стор. 31
-- коли збиралась козацька рада, її повноваження
-- вибірково – усно на питання , які стосуються теми

Запорізька Січ – суспільно-політична та військово-адміністративна організація українського козацтва , що склалася у першій половині XVI ст. за дніпровими порогами у районі острова Хортиця.

Основним центром життя козаків було Запорожжя, або Низ, звідси назва «запорожці», або «низові козаки». Так утворилася Запорозька Січ — центральне укріплення козаків, де знаходилося також військове і адміністративне керівництво контрольованих козаками територій. З кінця 70х — на початку 80-х років ця сама назва стала вживатися для визначення всієї території, де проживали козаки, яка дістала назву «Запорозькі Вольності».

Назва Запорізька Січ вживається щодо величезних територій степової України, де формувався козацький військово-адміністративний устрій і діяли козацькі порядки.
Запорізькою Січчю аж до 18 ст. називали також місто-фортецю – столицю козацької держави і саму козацьку державу.

Січ мала ознаки державності: територію, владних органів, військо і правові звичаї.
Вона контролювала величезну територію степової України, мала свій уряд, військово-адміністративний устрій, власний суд, самостійні дипломатичні відносини з іншими країнами. За внутрішнім устроєм козацька держава була своєрідним військовим товариством. Територія козацької держави називалася землями Війська Запорозького, або Вольностями Війська Запорозького, й простягалася від Південного Бугу на заході до Кальміусу в Надазов’ї на сході. На півночі її межа пролягала по річках Орелі (на Лівобережжі) та верхів’ях Інгулу й Інгульця (на Правобережжі). Уся повнота влади в козацькій державі належала Січовій (Військовій)  раді. На раду запорожці сходилися заздалегідь, поспішаючи до Січі з усіх козацьких земель, позаяк у столиці постійно перебувала лише' кількісно невелика козацька залога.

Вищим органом влади виступала Січова Рада.

Козацька рада — законодавчо-розпорядчі збори всіх козаків, де мав право вільно висловити свою думку кожен козак і на якій вирішувалися всі найважливіші питання. Рада була вищим органом влади на Січі.

Повноваження Ради:
— оголошення війни і підписання миру;
— організація військових походів;
— покарання злочинців;
—розподіл угідь тощо.

Рішення Ради вважалися рішеннями всього війська і були обов'язковими для виконання; проводилася  вона 2-3 рази на рік:
 1 січня, 1 жовтня та після Великодня. 

На радах обирали і козацьку старшину:
— гетьмана, або кошового отамана, якому належала вища адміністративна, 
   військова і судова влада на  Січі. Гетьман вступав у дипломатичні 
   відносини, затверджував судові вироки, очолював військо
— військового суддю, який за відсутності гетьмана, виконував його
    обов'язки 
— писаря,який очолював канцелярію 
— осавула, який відповідав за оборону Січі та організовував військову
   службу 
— обозного,який відав артилерією, займався комплектацією війська 
— військові служителі: довбиш, гармаш, кантаражний, шафар. 

Вибори старшини відбувалися 1 січня.

Символами влади були клейноди — хоругви, булава, бунчук, литаври і пірнач.

Клейноди — військові знаки, регалії, або атрибути козацтва. 

Вперше були надані Війську Запорозькому польським королем Стефаном Баторієм у 1576р. 

Булава — вид зброї, що являє собою металевий стержень з кулею на кінці, символ влади гетьмана та кошового отамана 

Бунчук — мідна або золочена куля на дерев’яній палиці із прикріпленим пучком кінського волосся 

Корогви — різнокольорові козацькі прапори із зображенням святих, хрестів, зброї 

Перначі (шестопери) — менші ребристі булави, символи влади козацьких полковників 

Печатка — мала круглу форму із зображенням козака у гостроверхій шапці на голові, із шаблею, порохівницею при боці, із самопалом на лівому плечі, а навколо надпис: «Печать славного Війська Запорозького Низового» 

Литаври — великі мідні котли, обтягнуті шкірою, що служили для подання різного роду сигналів 

Герб Війська Запорозького — постать козака, озброєного мушкетом і шаблею, — виник у другій половині XVI ст. 

Старшину обирала і кожна паланка (полк) до полку входили 6-7 куренів. Кількість паланок ся від 5 до 8.

Отже, Запорозька Січ (Кіш) мала низку ознак державності, які згодом були використовані для розбудові держави, та стала захисником від татарських нападів.

Гетьман — старший, головний серед козаків, був головнокомандувачем, мав вищу судову і виконавчу владу, а також представляв Військо Запорозьке під час переговорів, обирався на козацькій раді

Військові старшини — адміністрація на Січі, обиралася також на козацькій раді.

Особливості Запорозької Січі як форми державності (визначені О. Бойком)

-- виникла не на етнічній, а на морально-психологічній основі, коли людей 

   об’єднувала перш за все духовна спорідненість

--  була деформованим варіантом державності з переважаючим інтенсивним 

    розвитком військової сфери

--  маючи головні ознаки державності, все ж була лише своєрідною 

   перехідною моделлю  між справжньою повноцінною державою 

   і професійним військовим об’єднанням

Запорожці, або низове козацтво — козаки, які проживали в пониззі Дніпра в межах Запорозької Січі. 

                                           Запорозькі Січі

Січі українського козацтва
У 1557 р. Запорозька Січ на о. Хортиця була зруйнована татарами. її перенесли на острів Томаківка.
Січ як укріплення кілька разів переносилася на інше місце, де одержувала додаткову назву від річки або місцевості, на якій вона розташовувалася.

Томаківська Січ
Заснована на острові Томаківка. Перші вірогідні звістки про неї належать до початку 80~х років XVI ст.  У 1593 р. зруйнована кримськими татарами.

Базавлуцька Січ (1594 - 1638)
Існувала на річці Базавлук - притоці Дніпра. Після розгрому козацько-селянських повстань поляками у 1637 - 1638рр. була зруйнована й перенесена на Микитин Ріг.

Микитинська Січ (1638 — 1652)
Район сучасного міста Нікополя. З цієї Січі бере початок війна під проводом Б. Хмельницького. Перенесена на острів Чортомлик.

Чортомлицька Січ (1652 - 1709)
Заснована на острові Чортомлик.  Тилова база армії  Б. Хмельницького. Зруйнована російськими військами за наказом Петра І у 1709 р.

Кам'янська Січ (1709 - 1711, 1728 - 1734)
Район сучасного Канівського водосховища.  Знаходилася у турецьких володіннях. У 1711 р. зруйнована російськими військами. У 1728 р. відроджується після повернення козаків з Олешківської Січі. 

Олешківська Січ (1711 - 1728)
Заснована в 1711 р. у володіннях кримського хана в  урочищі Олешки (сучасний Херсон). У 1728 р. козаки   повернулися у Кам'янську Січ.

Нова Січ (1734 - 1775)
Заснована козаками  в  1734 р.  неподалік від старої Чортомлицької Січі. Знищена за наказом Катерини II російськими військами генерала П. Текелія в 1775 р. 

Задунайська Січ (1775 - 1828) 
Заснована козаками в турецьких володіннях (сучасна  Одеська область). 
1828 р. 

За домовленістю з Росією кошовий І. Гладкий перевів 1500 козаків на сторону Росії; утворилося Азовське козацтво.