Перші київські князі.

За легендою, яку переказую «Повість минулих літ», Київ виник як центр слов’янського племені полян наприк.V- на початку VІ ст..На основі полянського племінного княжіння в Середньому Подніпров’ї близько середини IX ст. сформувалося Київське князівство. 

За своєю територією воно було досить невеликим і охоплювало, головним чином, полянські землі навколо Києва. У літописі його називають «Руською землею», а його правителями — князів Аскольда та Діра. Їх уважають представниками династії Києвичів, що походила від легендарного Кия. Арабські автори стверджували, що Дір княжив перед Аскольдом, був «першим зі слов’янських царів», володів великими містами й багатьма населеними країнам». Правив він, імовірно, з 30—50-х рр. IX ст. Проте в літописі Аскольда і Діра завжди називають разом. За літописним повідомленням, вони «княжили в Києві й володіли полями і були ратними (воювали) з древлянами й уличами».

Аскольд і Дір – київські князі, що правили в Київі у ІХ ст. Укріпили     державу, сприяли розвитку господарства, торгівлі. У 860 р. Аскольд здійснив вдалий похід на Візантію.Було укладено угоду. Так уперше Русь сповістила про свій вихід на міжнародну арену.Перебуваючи у Візантії, Аскольд ближче ознайомився з віровченням,яке в середні віки стало провідною релігією в Європі, - християнством. У 860 р.Аскольд першим з Руських князів особисто прийняв християнство. Загинули від рук князя Олега у 882.році.

Візантія (Візантійська імперія) – середньовічна держава. Візантія була розташована на території сучасної Туреччини, на південному узбережжі Чорного моря. Візантійців також називали греками. Столицею Візантії було м. Константинополь. Русичі називали Константинополь Царгородом.

Християнство – світова релігія, яка основується на вірі в єдиного Бога, який втілюється в образі Ісуса Христа заради спасіння людства.

У той час, коли в Середньому Подніпров’ї розвивалося і міцніло Київське князівство, на півночі східнослов’янського світу єдності не було. За повідомленням Нестора-літописця, у 862 р. ільменські словени і кривичі запросили варязького вождя Рюрика з дружиною княжити і володіти ними.

Після смерті Рюрика у 879 р. залишився його малолітній син Ігор, яким опікувався воєвода Олег. 

У 882 р., зібравши велике військо, Олег . який в той час правив у Новгороді ( Північна Русь ) вирушив у похід на Київ.

Прибувши до Києва, повідомляє літописець, Олег заховав більшість своїх воїнів, а решті наказав удавати за купців, які пливуть до Константинополя. Приставши до берега, він запропонував показати свої товари князеві. 

Коли на берег прийшли Аскольд і Дір, варяги вбили їх. Після цього Олег захопив владу в Києві. 

Унаслідок цих подій династія Києвичів припинила своє існування й утвердилася нова династія Рюриковичів. Відбулося об’єднання східнослов’янських Півночі і Півдня, розпочалося перетворення Київського князівства на об’єднану Давньоруську державу — Київську Русь. Своїм стольним градом, «матір’ю містам руським» Олег оголосив Київ.

Князь Олег ( 882 – 912 рр.) --  З 879 р. княжив у Новгороді , де , за літописними даними , був вихователем   малолітнього сина Рюрика – Ігоря. У 882 р. Олег разом з великою дружиною підкорив Смоленськ , Любеч , а потім убивши київських князів Аскольда й Діра , захопив і Київ. Об’єднав Північну та Південну Русь. Проголосив Київ столицею об’єднаної держави. Називав Київ «матір’ю городів руських».Розширив територію Київської держави, підкорив сусідні племена. Зміцнив свою владу. Успішно воював з хазарами. Здійснив у 907р. та 911р.  роках вдалі походи проти Візантії. Помер у 912 році.


Цікаві факти
Розповідаючи про похід Олега на Константинополь (або Царгород, як його називали русичі), Нестор-літописець стверджує, що в ньому брали участь 80 тис. воїнів на двох тисячах човнів. Діставшись до околиць Константинополя, Олег наказав прикріпити до лодій колеса. Коли повіяв погожий вітер, човни суходолом рушили до мурів міста з того боку, де їх ніхто не чекав. Приголомшені раптовою появою війська русичів, візантійці запропонували їм укласти мирну угоду. Згідно з укладеним договором, Візантія гарантувала руським купцям сприятливі умови для торгівлі, сплачувала викуп, обіцяла давати щорічну данину Києву та іншим руським містам. На знак своєї перемоги Олег прибив свій щит на воротах Константинополя.

За свідченням Нестора-літописця, князь Олег помер  у 912 р. від укусу гадюки, що виповзла з черепа його улюбленого коня.

Після смерті Олега князювати на Русі почав син Рюрика — князь Ігор.

Князь Ігор ( 912 – 945 р. ) -- Великий київський князь. Як пишеться у “Повісті минулих літ”, він був нащадком Рюрика ( сином).Продовжував політику свого попередника князя Олега , спрямовану на зміцнення Київської держави. У 941 р. провів невдалий похід на Візантію. Зато у 944 р. здійснив вдалий похід на Закавказзя. У 945 р. спробував збільшити розмір данини з древлян , що призвело до їх повстання. Під час якого Ігоря було вбито. Після його смерті залишився малолітній син Святослав, а влада перейшла до його дружини Ольгі.



Ігор, як і його попередники, воював із Візантією. У 941 р. він організував грандіозний похід проти неї, залучивши до нього 10 тис. лодій. Проте цей похід завершився поразкою: візантійці спалили флот русичів «грецьким вогнем».

«Грецький вогонь» — таємна зброя візантійців. Це була палаюча суміш, яку під тиском викидали з бронзових труб або наливали в мушлі й кидали їх із катапульт на ворожі судна. Склад цієї суміші настільки ретельно приховувався, що всі її складники дотепер невідомі. Імовірно, вона містила смолу, сірку, селітру і нафту. «Грецький вогонь» не можна було загасити, він горів навіть на воді.

Після загибелі князя Ігоря його єдиний відомий із літопису син Святослав був ще хлопчиком, і тому київський престол у 945 р. посіла його дружина Ольга. Вона правила Руссю до 964 р., коли передала владу своєму змужнілому синові.

Княгиня Ольга ( 945 – 964 рр. ) -- Велика київська княжна, дружина князя Ігоря. Керувала Київською державою в пору неповноліття свого сина Святослава Ігоровича. Жорстоко розправилася з деревлянами,які під час повстання 945р. вбили ії чоловіка . Встановила точні розміри данини і місця її збору. Підтримувала політичні й торговельні зв’язки з Візантією. У 957р. їздила в Константинополь,де прийняла християнство.  
Переконала Святослава не здійснювати після її смерті язичеської тризни. Канонізована православною церквою.


Своє правління Ольга розпочала з придушення деревлянського повстання і помсти вбивцям свого чоловіка. У ті далекі часи кривава помста була неписаним законом. Той, хто не помстився вбивцям своїх близьких, навіки вважався зганьбленим. Описані в літописі чотири помсти княгині Ольги вбивцям свого чоловіка фактично спричинили знищення древлянського княжіння.

Цікаві факти

Розповідь Нестора-літописця про події після вбивства князя Ігоря можна зрозуміти так, що деревляни сприйняли його як власну перемогу й вирішили захопити владу над Києвом. Двадцять деревлянських послів приїхали до Києва та запропонували Ользі вийти заміж за їхнього князя Мала. 

Княгиня розправилася з ними суто жіночою хитрістю. Вона вдала, нібито приймає послів із надзвичайними почестями, та оголосила, що на знак особливої поваги кияни понесуть їх у човні на руках. А потім гордих такими почестями послів кинули до великої ями, викопаної у дворі палацу, і закопали живцем.

Розправившись зі сватами, Ольга попросила древлян направити для переговорів із нею найбільш знатних мужів князівського роду, бояр та купців. Коли ті прибули до Києва, княгиня запропонувала їм відпочити після довгої дороги і попаритися в лазні, яку потім зачинили й запалили разом із послами.

Третя помста своєю жорстокістю перевершила попередні. Ольга сповістила, що бажає здійснити поминки за своїм чоловіком, і наказала деревлянам варити мед і готуватися до них. Після цього княгиня пообіцяла вийти заміж за деревлянського князя Мала. Поблизу Іскоростеня — деревлянської столиці — за її наказом насипали величезний курган. Під час ритуальної трапези на ньому Ольга дочекалася, поки древляни понапивалися, і звеліла всіх перебити. Загинули, як пише літописець, п’ять тисяч деревлян.

Наступного року Ольга зібрала військо й разом із малолітнім сином Святославом рушила на підкорення деревлянської землі. Битву було виграно, але деревляни зачинилися у своїй столиці. Облога тривала рік, і виснажені деревляни запропонували Ользі мед і хутро. Проте вона відмовилася від такої великої данини, повідомивши, що їй вистачить по три горобці й три голуби від кожного двору. Деревляни надали княгині те, чого вона вимагала. До лап кожного птаха Ольга наказала прив’язати запалені трути і, коли посутеніє, відпустити на волю. Птахи полетіли під стріхи будинків Іскоростеня, і місто спалахнуло з усіх боків. І побігли деревляни з міста, Ольжині люди їх ловили...

У 964 р. вся повнота влади зосередилась в руках Святослава. Але до 969р. державою переважно керувала княгиня Ольга,тому що він більшу частину часу проводив у військових походах.

Князь Святослав (964 – 972 рр. ) -- Великий київський князь, син князя Ігоря і його дружини, княгині Ольги. Батько Володимира Великого, дід Ярослава Мудрого. Проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію держави та  примусив сусідні держави рахуватися з її інтересами Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів. Спричинив занепад Хазарського каганату та Першого Болгарського царства. За роки свого правління він пройшов походами зі Сходу на Захід, від Каспійського моря до Балкан,щонайменш 8000-8500 км. Був талановитим полководцем та хоробрим воїном. Завжди попереджував своїх противників --  посилав до нього гінців зі словами « Іду на вас ! ». Навесні 972р. , повертаючись до Київа,після походу на Візантію, дружина Святослава потрапила в засідку,організовану біля Дніпровських порогів печенігами,яких підмовили візантійці. У ході бою князь Святослав загинув.Печенізький хан Куря наказав виготовити з черепа Святослава чашу.

Цікаві факти !

Візантійський історик Лев Діакон, який сам бачив Святослава, залишив опис його зовнішності: «На вигляд він був таким: середній на зріст, ні надто високий, ні надто малий, із густими бровами, із блакитними очима, із рівним носом, із голеною головою і густим довгим волоссям, що висіло на верхній губі. Голова в нього була зовсім гола, і лише на одному її боці висіло пасмо волосся, що означало знатність роду, і шия товста, плечі широкі й весь стан досить стрункий. Він виглядав похмурим і суворим. В одному вусі висіла в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами з рубіном, уставленим між ними. Одяг на ньому був білим, який нічим, окрім чистоти, не відрізнявся від одягу інших».

Зі смертю Святослава в історії Київської Русі завершилася доба далеких воєнних походів. Наступники князя-воїна зосередилися на освоєнні раніше завойованих земель і розбудові держави.

Завдання  :

1. Співвіднести князя та факти його біографії :

2. Хронологічна задача. 
(Наводиться за підручником: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України, 2005. — С. 45.)
Щоб встановити мирні відносини з Візантією, княгиня Ольга здійснила подорож до Константинополя. На думку істориків, вона відбулася
у 957 р. Встановили цю дату на підставі свідчень візантійського імператора, учасника цієї події Костянтина Багрянородного. Він залишив спогади про два імператорські прийоми руської княгині, вказавши не лише дати, коли це сталося, а й дні тижня, на які ті припали. Обчисліть, на який рік свого володарювання Ольга здійснила подорож до Константинополя.
Скільки було тоді років Святославові, якщо відомо, що на той час, коли
загинув його батько князь Ігор, йому виповнилося 3 роки.

3. Розташуйте в хронологічній послідовності :
А    помста княгині Ольги за свого чоловіка
Б    загибель князя Святослава
В    похід Аскольда на Візантію
Г    похід князя Ігоря на Візантію

1 -- ?
2 -- ?
3 -- ?
4 -- ?