Реформація та контреформація на Україні

Завдання :
Прочитати  § 5, виписати і вивчити :
-- становище православної церкви ( яке було  і причини цього )
-- вміти пояснювати, що таке право патронату , як і чому  воно 
   відобразилось на православній церкві
-- що таке Реформація, коли вона поширилась на українських землях,
    чому вона сприяла, наслідки її поширення 
-- Пересопницьке Євангеліє ( що це, коли, значення ); знати як 
   виглядає
-- контрреформація ( поняття, напрями )
-- церковні братства ( поняття, причини виникнення, мета, діяльність ) 
-- дати і назви перших браств
-- Львівське Успенське братство ( коли виникло, яке право мало, 
    діяльність )
-- поняття – ставропігія
-- ім’я – Іван Федоров 
-- дати -- 1574 р., 1586

У XVI ст. країни Європи були охоплені Реформацією. Її учасники виступали:

— проти надмірного втручання церкви в усі сфери життя;

— за зменшення впливу церкви і духовенства;

— за здешевлення церкви і спрощення церковних служб.

Реформація сприяла :

-- перегляду усталених релігійних догматів і переоцінці мирянами своєї

    ролі в церковному житті

-- загостренню релігійного протистояння 

-- розвитку в Україні освіти та друкарства

Унаслідок Реформації виник протестантизм — третій напрямок у християнській релігії (після католицизму і православ'я).

Із 30-40-х років XVI ст. реформаційні ідеї проникають в Україну. Вони поширюються передусім серед шляхти й міщан Волині, Поділля, Галичини, І згодом і в Києві.

В Україні найбільше поширюються такі протестантські напрямки:

—кальвінізм, що його засновником був Жан Кальвін, не набув     прихильників у народі, проте було створено близько 100 протестантських 

общин. До них входили передусім представники шляхти, в тому числі 

таких родин, як Потоцькі, Радзивілли, Вишневецькі

— соціанство, теоретиком якого був Фавст Соціан(1529 - 1604 рр. (Волинь,       Поділля, Київщина)

Соціани сповідували ідеї про свободу й духовну чистоту людини, людську природу Ісуса Христа, неприйняття ікон у богослужінні, 

необхідність ліквідувати  смертну кару. Соціани відкривали школи, друкарні, поширювали літературу. Їхніми покровителями виступали 

князі, посадовці. 

Соцініанство — одна із течій протестантизму, яка виникає в XVI ст. і назва якої походить від імені основного теоретика Фавста Соціна.

Реформація знайшла відгук у діяльності братств, що були засновані у Львові (1586 p.), Рогатині, Галичі, Вінниці, Лубнах, Києві (1615 p.), Луцьку та в інших містах

Братства — громадські релігійні об'єднання православних українців (міщан, духовенства, козаків, шляхти) наприкінці XVI - у першій половині XVII ст., що створювалися при православних церквах і відігравали важливу роль у релігійному, політичному й культурному житті держави.

Спочатку православні міщани, створюючи за зразком ремісничих цехів братства, керувалися благодійницькою метою — дбати про побудову й обслуговування церкви, влаштовувати благодійницькі обіди для бідних, готувати церковні урочистості, організовувати допомогу хворим тощо. 

У XVI ст. в умовах розгортання насильницького покатоличення й національного гноблення православних українців діяльність братств зазнала змін. Вони стали виступати захисниками прав православного населення. Члени братства зверталися зі скаргами на дії польської адміністрації до судів, посилали делегації з проханнями до короля. Водночас братства прагнули очистити церкву від осіб, негідних духовного звання, й оновити її. Вони також займалися просвітницькою діяльністю: відкривали школи, друкарні, збирали бібліотеки.

Мета діяльності братств: 

захист національно-релігійних прав українців, протистояння 

покатоличенню та полонізації українського народу. 

Заходи братств:

— виступали за право міських общин брати участь в управлінні церковними 

    справами, контролювати діяльність вищого духовенства 

— захищали інтереси православних ремісників при вступі до цеху 

-- надсилали скарги в суд і міські магістрати, направляли посольства до

    королів, шукали допомоги у шляхти

-- надавали грошові позики, рятували міщан від боргів, для збіднілих 

    братчиків влаштовували притулки

— займалися просвітницькою діяльністю: створенням шкіл і друкарень.

Перші братства виникли у Львові:

-- 1542 р. – Благовіщенське 

-- 1544 р. – Миколаївське 

-- 1586 р. - Львівське Успенське братство, яке підпорядковувалося

Константинопольському патріарху.
У 1586 р. антюхійський патріарх Йоаким надав йому права ставропігії-- церковної автономії.
Львівське братство мало право зверхності над іншими братствами та контролю над духівництвом. 

Йому належала Львівська братська друкарня, у якій працював український  друкар Іван Федоров. 

Іван Федоров – український першодрукар і книговидавець, засновник друкарства на Україні. Жив у XVI ст. Заклав друкарню у Львові і розпочав друкування книжок. У 1574 році він надрукував церковну книгу “Апостол”. Книга вийшла накладом близько 1000 примірників, із яких збереглося 90. У Львові, у друкарні І. Федорова, 1574 р. вийшов перший український друкований підручник для навчання грамоти – «Буквар». І.Федоров надрукував іще один «Буквар» – 1578 р., під час перебування в Острозі,куди його запросив князь В.-К. Острозький. Незабаром в Острозі він видав Новий Завіт (1580) і справжній шедевр з-поміж стародруків – Острозьку Біблію (1581). Вона була першим повним друкованим виданням Біблії церковнослов’янською мовою.

Близько 1586 р. в місті з’явилася Львівська братська школа для дітей міщан і священиків.Вона називалася слов’яно-грецькою школою, або гімназією. Навчальний план опирався на програму «вільних наук», але також вивчалися поетика, риторика, на уроках розглядали й питання філософії. У навчальному закладі дисципліни викладали досвідчені вчителі
(так, грецької мови навчав архієпископ грек Арсеній).
Разом із ними працювали брати Лаврентій і Стефан Зизаній-Тустановські, Іван Борецький, згодом — митрополит Іов. Школа утримувалася на кошти братчиків.

Братські школи -- навчальні заклади в Україні та Білорусі наприкінці ХУІ-ХУІІ ст., які організовувалися й утримувалися православними братствами.

Братство організувало у Львові шпиталь-притулок для непрацездатних, спорудило Успенську церкву.

Діяльність Львівського Успенського братства стала прикладом для

православних українців інших міст. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. православні братства діяли в Перемишлі, Рогатині, Тернополі, Луцьку, Кременці, Судовій Вишні, Києві та багатьох інших українських містах.

-- 1615 р. виникнення Київського братства при Богоявленській церкві на   

    Подолі 

-- 1616 р. - до нього вступив гетьман П.Конашевич-Сагайдачний з

    Військом Запорозьким.

-- 1620 р. - Єрусалимський патріарх Феофан надав Київському братству

    право ставропігії.

Кожне братство мало свій статут, який виводив організацію з-під влади єпископів.

Засади Реформації вплинули на опір наступу католицизму та розвиток власне Української православної церкви. Ідея перекладу Біблії народною мовою реалізована в україномовному Пересопницькому Євангелії (1556-1561 pp.), створеному на Волині: як відомо, однією з ідей Реформації є переклад Святого Письма рідною мовою.

Але вже наприкінці XVI ст. у Польщі починається наступ католицької церкви на своїх противників — Контрреформація

Напрямки контрреформаційної діяльності

— У 1569р. на українських і білоруських землях починає діяти Єзуїтський орден, представники якого схиляють на свій бік різні верстви населення, навіть тих, які вже стали протестантами

— із 70-х років XVI ст. починає формуватися мережа єзуїтських колегій — навчальних закладів на основі католицького віровчення. Вони давали високий рівень освіти й успішно конкурували з протестантськими школами.

— поширюються ідеї об'єднання (унії) православної й католицької церков, які підтримують як представники католицького, так і православного духовенства.

Єзуїти — члени католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса»,

що було створене для зміцнення католицької віри і влади Папи Римського.