Боротьба проти Кревської унії. Українські землі під владою Польщі.

Проти Кревської унії виступила литовсько-українська опозиція на чолі з князем Вітовтом, двоюрідним братом Ягайла, яка домоглася збереження Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави (див. Городельська унія). У 1392 за Острівською угодою 

Ягайло був змушений визнати Вітовта своїм намісником, a 1398 Вітoвт проголошує сeбe повновладним Великим князем Литовським під нoмiнaльнoю зверхністю польського короля, чим фактично розриває Кревську унію.

2 урок теми 5
Завдання :
-- опрацювати   матеріал блога
-- виписати і вивчити :

-- коли і які землі захопила Польща
-- ім’я—Вітовт
-- ім’я—Свидригайло
-- коли, чому , хто очолив Велике князівство Руське
-- Городельська унія ( коли, що це, зміст, наслідки )
-- що таке полонізація

-- політика Польщі щодо українських земель

Вітовт  (1350 — 27 жовтня 1430) — великий князь литовський (1392—1430), син Кейстута. В 1370—1376 рр. брав участь у походах проти Тевтонського ордену, а 1372 р. — на Москву. Виступав проти умов Кревської унії 1385 р., боровся за політичну незалежність Литви від Польщі. За угодою, укладеною в 1392 р. в Острові, Вітовт був визнаний польським королем Ягайлом довічним правителем Литовського князівства. Ліквідував на території України найбільші удільні князівства — Волинське, Київське, Новгород-Сіверське і Подільське та створив замість них звичайні литовські провінції, в яких правили великокнязівські намісники, а Західне Поділля змушений був передати Ягайлові. Вів тривалу боротьбу з татарами, намагаючись витіснити їх з українського Причорномор'я. В 1410 р. Вітовт разом з Ягайлом очолював польсько-литовсько-українські війська, які завдали поразки німецьким рицарям у Грюнвальдській битві. Вітовт сприяв розвиткові торгівлі, ремесел, запроваджував у містах, в тому числі і в Україні, магдебурзьке право.

Городельська унія.

Городе́льська унія 1413 — угода між польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та великим князем литовським Вітовтом. Укладена 2 жовтня 1413 року у місті Городлі на річці Західний Буг.

Рішення угоди, заперечуючи положення Кревської унії 1385р., підтверджували існування Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави. Разом з тим визнавалася політична зверхність польського короля, який мав стати великим князем литовським після смерті Вітовта.

Городельська унія передбачала проведення ряду заходів, спрямованих на уніфікацію систем органів державного управління обох країн, а також зрівняння прав шляхти католицького віровизнання Королівства Польського та Великого князівства Литовського.

Результатом Городельської унії було зміцнення союзу Литви та Польщі у війнах із Тевтонським орденом.

Наслідки Городельської унії: 

-- розширилася сфера впливу католицизму і зріс вплив католицької церкви 

-- українські землі роздавали католицькій церкві 

-- у Луцьку та Кам'янці-Подільському було засновано єпископські кафедри 

-- унія внесла розбрат між: 

           — православними і католицькими феодалами; 

           —  православними народними масами й окатоличеною знаттю 

                Великого князівства Литовського і тому:

— внесла розкол на українських  землях 

— вела до посилення соціального, національного га релігійного гніту 

-- унія сприяла активізації руху опору проти польських феодалів у  Литві 

Українські землі у складі Польщі.

1387 р. Галичину було остаточно долучено до Польщі за королеви Ядвіги. Територія Польщі за рахунок Галичини і частини Волині збільшилася вдвоє. Відтоді Галичину було перетворено на провінцію Польщі. 

Селянство становило основну масу населення західноукраїнського краю і було залежним від польської шляхти. Поляки заборонили іноземним купцям (окрім польських) торгувати в Галичині, підтримували польську і німецьку колонізацію Галичини, надавали земельні володіння полякам, запроваджували католицьку віру. 

Східна Галичина аж до  1772 р. перебувала у складі Польщі. 

У 1434 р. було ліквідовано будь-які права українських земель у складі Польського королівства, ліквідовано українське право і запроваджено польську адміністрацію та суди. 

Згодом загарбані землі було поділено на округи  -  Галицький, Львівський, ГІеремишлянський, Саноцький, Холмський і Белзький. На чолі їх було поставлено королівських намісників — старост. 

У середині XV ст. Галицька, Львівська, Перемишлянська і Саноцька землі були об'єднані в Руське воєводство з адміністративним центром у Львові, а на Західній Волині створено Белзьке воєводство з центром у м. Белз.   

XV ст. Польща захопила Західне Поділля.

Полонізація – це політика Польщі спрямована на поширення польських звичаїв, мови, культури, католицької віри на інші землі.

Свидригайло  -  молодший брат Ягайла, людина талановита, яскрава особистість, але надто запальний, примхливий. У 1430 р. Свидригайла було обрано литовськими і руськими магнатами Великим князем литовським. 
Посилилося суперництво між Ягайлом і Свидригайлом. 
Свидригайло очолив рух опору проти польських феодалів у Литві, спираючись на українську знать. Він виступав за скасування Кревської унії.

Свидригайло, (Швитригайло; православне ім'я — Лев; бл.1355 — 1452), Великий князь литовський (1430-32), син Ольґерда Ґедиміновича, молодший брат Володислава Яґайла.
У 1386 разом із Ягайлом охрестився за католицьким обрядом, узявши ім'я Болеслав. Володів Витебським уділом, 1400 одержав Поділля (як лен, пов'язаний з Польщею), перед 1408 - князь брянський. У 1408 на чолі групи сіверських і верховських князів та бояр перебрався до Московщини. У 1409 покинув московську службу й повернувся до Литви, де був схоплений і ув'язнений у Кременці. У 1418 звільнений князем Дашком Острозьким.

Воював з Великим князем Вітовтом і Яґайлом (за допомогою Німецьких хрестоносних лицарів, Москви і Молдавії). 1420 дійшов з ними до згоди і одержав Новгород-Сіверський і Брянський уділи. По смерті Вітовта (1430), підтриманий українськими і білоруськими маґнатами, яким обіцяв керівне становище у Великому князівстві Литовському, а також литовськими вельможами.

Він значно активніше за свого попередника почав здійснювати політику, спрямовану  на розрив унії з Польщею і здобуття ВКЛ незалежності. 
У відповідь Польща  розпочала воєнні дії. 

У 1431 виступив проти Ягайла, який влітку здобув Кам'янець, Володимир і взяв в облогу Луцьк. Воєнні дії між військами Свидригайла і Ягайла завершилися укладенням дворічного перемир'я. 

1432 почав війну з Польщею за володіння Поділлям. 

Тоді прихильники Польщі й Яґайла підняли в Литві повстання проти Свидригайла, і Великим князем литовським став Сигізмунд Кейстутович . З метою відтягнути від Свидригайла українських і білоруських бояр, Яґайло і Сигізмунд зрівняли в правах православних з католиками (1432). 
Сигізмунд -- литовський князь, обраний у 1432 р. у результаті змови проти Свидригайла. Виступав за унію з Польщею. Переміг у боротьбі зі Свидригайлом. Був отруєний православними боярами.


Свидригайло покинув Литву й повернувся лише після смерті Сигізмунда (1440). Сучасники цю подію  сприйняли як поділ  ВКЛ на дві держави – литовську й руську. 

Велике князівство Руське.
Під час боротьби литовського князя Свидригайла проти Польщі (1431 р. ), поляки щоб усунути Свидригайла від влади здійснили переворот і
проголосили великим  литовським  князем  брата Вітовта – Сигізмунда.
Але  українська й білоруська знать відмовилася визнати його владу й заявила  про  утворення Великого  князівства  Руського, яке  очолив Свидригайло. 

До складу князівства ввійшли Київщина,  землі  Чернігівщини  й Сіверщини,  Волинь, Поділля, Смоленщина,  Вітебщина  й Полоцька земля.

Протягом кількох наступних років польські, а також литовські можновладці, які орієнтувались на Польщу, намагалися силою зброї підкорити Свидригайла й повернути руські землі під владу великого князя литовського. 

Трагічною для долі  Великого князівства Руського стала битва 1 вересня 1435 р. на р. Швянті під Вількомиром (нині м. Укмерге в Литві), в якій військо Свидригайла зазнало жахливої поразки (полягли  13  і потрапили до полону 40 руських князів). 
Наступного  року  від  Руського  князівства  відпали Смоленська,  Полоцька й Вітебська землі. Таким чином, у середині 30-х років XV ст. 
цей осередок руської державності фактично припинив існування


Якийсь час Свидригайло зберігав владу на українських землях Великого Князівства Литовського з титулом Великого князя, але після 1438 володів тільки Волинню й Східним Поділлям. Помер у Луцьку.

1471 р. -- остаточна ліквідація Київського удільного князівства