Римська імперія доби принципату. Тема де’ята.

Завдання :
-- опрацювати  § 43 і матеріал блога
-- виписати і вивчити :

-- поняття – імперія
-- коли, хто , з якою метою утворив Другий тріумвірат
-- як тріумвіри поділили державу
-- хто і як почав вести боротьбу за владу
-- в якому році припинились громадянські війни і Октавіан отримав 
    необмежену владу
-- поняття імператор
-- що таке принцепс, принципат, преторіанська гвардія
-- як стали називати Октавіана і що це означало
-- ім’я Октавіан
-- управління при Октавіані : риси правління, що нагадували республіку 
    і нові риси правління
-- вміти розказати   усно про діяльність Октавіана
-- усно на питання після  § 48 , повторити основні поняття

Будь-яка цивілізація переживає час народження, розквіту й загибелі. На рубежі нашої епохи римська держава й цивілізація переживали непростий етап своєї історії. Війни між різними групами населення Римської республіки, повстання рабів і скорених народів, змусили римлян перейти до одноособової форми керування країною — монархії . 

Так виникла Римська імперія, наймогутніша держава в історії Середземномор’я.

Імперія – монархічна держава на чолі з імператором, яка, як правило, об’єднує в собі інші держави, захоплені та приєднані військовим шляхом. 



Убивство Цезаря не могло врятувати Римську республіку. В Італії знову спалахнули громадянські війни. На владу в Римі претендував родич Цезаря — Октавіан, якого Цезар усиновив перед смертю. Тож він став іменуватися Гай Юлій Цезар Октавіан.

У 43 р. до н.е. три полководці, прибічники політики Цезаря — Октавіан, Марк Антоній і Лепід уклали союз правителів, відомий під назвою Другого тріумвірату, поставивши собі за мету покарати вбивць Цезаря.  

Через рік у Македонії тріумвірат переміг армію заколотників.

Тріумвіри дістали необмежені права «для впорядкування Республіки». Вони ввели війська в Рим і розправилися зі своїми противниками.

Тріумвіри поділили між собою Римську державу. Октавіан узяв собі Італію і західні провінції. Антоній вирушив у східні провінції. Одружившись із єгипетською царицею Клеопатрою, він оселився в столиці тогочасного Єгипту — Александрії. Лепіду дісталася Африка.

Але такий розподіл влади тривав недовго. Незабаром Октавіан позбавив Лепіда влади тріумвіра та виступив проти Антонія, який знаходився в Єгипті.

У  вересні 31 р. до н. е. між флотами Октавіана та Антонія відбулася битва біля мису Акцій. Антоній зазнав поразки -  його армія перейшла на бік Октавіана.

Переслідуючи Антонія, Октавіан підійшов до мурів Александрії. Він пообіцяв залишити Клеопатру царицею в Єгипті та захистити її дітей, вимагаючи натомість видати Антонія. Але Антоній і Клеопатра наклали  на  себе  руки -- Антоній заколов себе мечем, а Клеопатра загинула від укусу отруйної змії і цим урятувала себе від приниження. 1 серпня  30 р. до н.е.  війська Октавіана  вступили  в Александрію.  Єгипет став римською провінцією.

Октавіан  залишився єдиним господарем володінь Риму. 
Громадянські війни, що тривали впродовж десятиліть, закінчилися. 

Завершилося також існування Римської республіки. В історії Римської держави розпочався період одноосібного правління — так звана епоха імперії.

Повернувшись у Рим, Октавіан оголосив про відновлення Республіки і повернення влади сенату й народу. У 27 р. до н. е. на засіданні сенату Октавіан оголосив, що громадянські війни припинено,  відновлено мир і що він відмовляється від влади. Сенатори, злякавшись відповідальності, стали благати  його не полишати державне  кермо  й висловили  згоду пристати на всі  його  умови. Тоді  Октавіан продиктував розгубленому  сенату свої умови, які було  прийнято. Октавіана проголосили  довічним  трибуном, консулом та  цензором, пізніше – імператором.

Октавіана стали називати принцепсом — першим із громадян. Так за традицією називали першого в списку сенаторів, який головував на засіданнях сенату і першим висловлював свою думку. Звідси устрій, установлений Октавіаном, отримав назву — принципат. 
Так в 27 р. до н.е. розпочалося правління Октавіана, що вважається щасливою добою в історії Риму.

Сенат надав Октавіану найпочесніше  звання — Август, що означало «священний», або «звеличений божеством». Оскільки він був командувачем усіх збройних сил, його оголосили також імператором. Тому Октавіана Августа називають першим римським імператором, а новий устрій Римської держави — імперією. Від часів Октавіана Августа всіх правителів Римської держави називали імператорами.

Октавіан Август (63 — 14 рр. н.е)--перший римський імператор. Перемогою в 31 до н. е. при Акції над римським полководцем Марком Антонієм і єгипетською царицею Клеопатрою завершив громадянські війни (43-31 до н. е.), що почалися після смерті Цезаря. 
Роки правління -- 27 р. до н.е.  - 14 рр. н.е. Зосередив у своїх руках диктаторську владу, зберігши традиційні республіканські установи, започаткувавши нову форму суспільного устрою «принципат». Пізніше термін «Август» (лат. звеличений богами) набув значення титулу імператора. Час правління Августа вважається золотим віком римської літератури і мистецтва.



Октавіан Август постійно наголошував, що він лише відновив Римську республіку. Але  насправді  він  створив  нову  форму  управління державою.

Риси правління ,які зовнішньо зберігали риси республіки :
-- Сенат зберігався важливим органом  держави 
-- залишались виборні  консули, народні трибуни та інше 
-- багато посад Август займав не одноосібно, а з коллегами 

Риси нової форми управління :
-- пожиттєві звання  Октавіана: принцепс, імператор , посада  трибуна, 
   богаторазове призначення на одну і ту  саму посаду 
-- наявність преторіанців,  війск, підлеглих Октавіану  
-- особистий контроль Октавіана над провінціями 
-- створення імператорської казни і карбування монети від імені Августа
-- обожнювання Октавіана  


Діяльність Октавіана Августа.

-- Август  усіма  силами  зміцнював  могутність  Риму й свою одноособову  владу.  Особливо  його  хвилювала  охорона  власного  життя.  

-- Були  створені спеціальні  війська  — преторіанська  гвардія . Преторіанці всюди супроводжували Августа, удень і вночі охороняючи  життя  і  спокій імператора. Крім того, фізично слабкий Август постійно носив під звичайним одягом захисні обладунки.








-- Август запровадив нові посади -  префекта Рима і префекта преторіанської гвардії. Префекта  Рима  обирали  із  сенаторів,  до обов’язків цього посадовця належало наглядати за порядком у місті. Префект преторіанської гвардії командував охороною імператора.

-- За наказом імператора всі вільні жителі Італії (більш  як 4 млн осіб) отримали  права  й  привілеї римських громадян. 

-- Було підвищено платню солдатам і офіцерам. Чимало ветеранів осіли  в провінціях  і допомагали  їх  освоювати.  Як  головнокомандувач армії Август керував провінціями, де  перебували  війська (імператорські провінції).  Він призначав намісників,  які командували гарнізонами.  Сенату для управління було надано спокійніші й розвинутіші провінції.  їх називали сенаторськими провінціями.
У провінціях Август скасував деякі податки, обмежив самоправність намісників. Ці рішення зміцнили його авторитет серед простих людей.

-- Імператор  наполегливо  прагнув  відродити славні традиції римського народу. Він наказав відновити  давні  храми.

-- Видав  указ,  який  зміцнював сімейне життя. Відтепер людина, що не мала сім’ї та дітей, не могла стати консулом або сенатором, розраховувати на  просування  по службі.  Август засуджував  розлучення  й  подружні зради.  Сам «перший громадянин»  намагався  вести  суворе і скромне життя.


-- Принцепс  забороняв  надмірне  вихваляння й  ушановування  своєї персони. Однак він  «залізною  рукою»  керував  державою,  і  ніхто  не сумнівався в могутності імператора.

-- За правління Октавіана (27 р. до н.е. — 14 р. до н.е.) Рим було 
прикрашено багатьма пам’ятками архітектури. Август користувався великою пошаною; поети оспівували його у віршах, історики — у своїх працях. 






-- За Октавіана Августа західний  кордон  досяг Атлантичного  океану й пролягав  по Рейну.  Північні  кордони  сягнули  Дунаю,  де  було створено нові провінції. Кордони на сході посунули до річки  Євфрат та Парф’янського царства,  з яким імператор уклав мир.

Помер Август на 76 році життя у  14 р.  н.е.. Йому було влаштовано пишний похорон, а постановою сенату визнано божественним.

Римська імперія підійшла до періоду свого найвищого розквіту.