Изучаем историю с Еленой Переходовой: Культура еллінізму. Тема сьома.

Через взаємодію грецької та давньосхідних культур утворилася своєрідна нова елліністична культура, що відрізнялася і від давньогрецької, і від давньосхідної.

Завдання :
-- опрацювати § 34, 35 і матеріал блога
-- виписати і вивчити :

-- що таке елліністична культура
-- що таке еллінізація
-- характерні риси елліністичної культури
-- головні центри елліністичної культури
-- вміти розповісти про:
-- Александрію Єгипетську, Мусейон, Александрійську бібліотеку
вівтар Зевса в Пергамі
-- імена – Архімед, Евклід, Аристарх Самоський, Ератосфен,
Клавдій Птоломей, Діаген
-- вміти розповісти про дива світу :
-- фаросський маяк, Колос Родоський, Галікарнакський мавзолей
-- виписати відомі скульптури цього періоду

-- підготуватись до к.р.
-- повторити записи ( дати, імена, поняття ) до § 31, 33, 34, 35

-- добре знати всі досягнення елліністичної культури

Елліністична культура -- культура епохи еллінізму, яка виникла в результаті взаємодії грецької (еллінської) і давньосхідних культур.

Еллінізація – це поширення грецької культури на землях у країнах Малої Азії, Єгипту, Сирії, Палестини та її розквіту у самій Греції .

Еллінистична культура :

-- развивалася на основі класичної грецької культури

-- увібрала в себе традиції архитектури і скульптури еллінів, а також

досягнення інших народів, які увійшли в державу Александра Македонського

-- в той час були створені багаточисельні пам’ятники культури, вражаючі розмірами, різноманіттям архитектурних форм та видів скульптур

-- межі відомого світу для греків розширилися, вони дізналися про нові, несхожі на них країни, про їх культуру

-- греки почували себе громадянами світу

-- грецька мова перетворилася на мову міжнародного спілкування

-- продовжували розвиватися наука і мистецтво : великих успіхів досягли математика, філософія, астрономія, географія, історія

-- змінилися ідеї суспільства

Головними центрами елліністичної культури стали міста Александрія (Єгипет), Антіохія (Сирія), Пергам (Мала Азія) та ін.

У всьому елліністичному світі процвітали архітектура, скульптура і живопис. Нові міста будувалися за певними правилами. Місцевість для забудови вибирали зі сприятливим кліматом, на перехрестях торгових шляхів. Особлива увага приділялася чистоті вулиць, площі, благоустрою міста: обов’язково будувалися водогін і каналізація. А ремісничі майстерні, особливо зі шкідливим виробництвом (наприклад, керамічним і шкіряним), виносилися на окраїни чи навіть за межі міста.

За доби еллінізму грецькі архітектори створили видатні споруди. Проте їх характер змінився. Тепер храми, палаци, скульптури відзначались масштабністю, будівлі прикрашали мозаїкою, фресками, художніми творами, схожими на великі еллінські зразки. Талановиті художники, поєднуючи досягнення грецької культури з місцевими традиціями, створювали справжні шедеври .

Шедевр (еід французького — головний твір) — довершений у своєму жанрі твір, що отримав захоплені відгуки за надзвичайну майстерність.

Деякі з них вважалися дивами світу.

Александрія Єгипетська.

Кращим пам’ятником великому македонцеві стала заснована ним Александрія Єгипетська. Саме тут у золотій труні був похований великий завойовник.

Александрія, де перетиналися торгові шляхи елліністичного світу, була осередком усієї культури еллінізму, «новими Афінами». Місто будувалося за єдиним планом. Прямі та широкі вулиці ділили його на рівні квартали. Будинки з білого мармуру прикрашали колони і скульптури.

Найбільші вулиці обсаджувалися деревами, що давали прохолоду в спеку. У цьому місті процвітали науки, література і мистецтво. Населення Александрії сягало півмільйона мешканців. Тут жили греки, єгиптяни, македоняни, євреї та представники інших народів. Сюди приїжджали купці з багатьох країн.

Царі династії Птолемеїв зробили місто культурною столицею Східного
Середземномор’я. Александрія вражала не тільки гігантськими розмірами, красою своїх вулиць, величчю й неповторністю будівель. У цьому місті єгипетські монархи зібрали відомих учених, письменників, художників різних країн.

Поруч із царським палацом був зведений Мусейон — храм дев’яти муз.

У ньому жили й працювали кращі вчені й митці того часу.

Бібліотека Мусейону була найбільшим зібранням книг давнього світу, справжнім джерелом знань. Бібліотека заснована у ІІІ ст. до н.е. Птоломеєм ІІ ( 290 р. до н.е.) Єгипетські правителі Птоломеї багато зробили для її поповнення, зібравши багато орігінальних текстів . Налічували від 100 до 700 тис екземплярів. У перші роки після заснування бібліотека щедро фінансувалася з державної скарбниці. Бібліотекою керував поет-вчений , якого обирав цар. Сам головний бібліотекар був головним чиновником Мусейона.

В елліністичну добу значних успіхів досягла наука. Багато вчених елліністичної доби працювали в Мусейоні.

Після Александрії одним із найкрасивіших елліністичних міст був Пергам, побудований терасами, що піднімалися до вершини пагорба, де розташовувався акрополь. Пергамське царство було одною з найбільш економічно та культурно розвинених країн еліністичного світу. Знаходилося воно у Малій Азії, на території сучасної Турції.

Пергамське царство у 263-133 рр. до н. е. досягло свого розквіту.
У Пергамській бібліотеці зберігалося 200 тисяч рукописів. Александрія та Пергам змагалися між собою в збиранні книжок. Правителі Єгипту навіть заборонили вивозити з країни папірус.
Проте в Пергамі знайшли вихід: тут було винайдено новий вид матеріалу для письма — пергамент, виготовлений з добре вичиненої шкури молодої худоби, що був значно дорожчим, аніж папірус, проте більш довговічним.

У Пергамі споруджено й знаменитий вівтар Зевса, прикрашений барельєфом, на якому зображено битву олімпійських богів із гігантами. Довжина цього витвору мистецтва сягала 120 м, висота — понад 2 м.