Завдання :
-- опрацювати § 29, виписати і вивчити:
-- джерела посилення Афін у V ст. до н.е.
-- ім’я Перікл. діяльність Перікла
-- які зміни вніс Перікл для управління державою ? Значення ціх змін
-- який в Афінах був верховний орган влади та його функції
-- які ще були органи влади крім народних зборів
-- поняття демократія і як здійснюється демократія
-- основні ознаки демократії
-- поняття – громадянин, стратег. Парфенон, метеки
-- права та обов’язки громадян
-- повторити поняття акрополь, агора , аристократи, демос
-- Пелопоннеська війна ( коли, хто воював, підсумки, наслідки )
-- усно на питання після § 29
-- опрацювати § 30, виписати і вивчити:
-- джерела рабства, яку роботу виконували раби
-- яке було дозвілля греків, чим вони займались у вільний час
-- що таке палестри та гімназії
-- який був побут давніх греків
-- вміти пояснювати поняття – оракул, піфія
По закінченні греко-перських війн найбагатшим та найсильнішим полісом стали Афіни.
Як це сталося?
Після перемог при Саламіні та Платеях елліни об’єдналися у великий Морський союз. Часом до його складу входило понад 200 полісів. Очолили Союз Афіни, проголосивши себе головним захисником еллінів від перських варварів. Тільки окремі союзні міста мали можливість будувати й споряджати необхідні для морських битв кораблі. Інші ж замість цього повинні були щорічно робити грошові внески до союзної скарбниці.
Спочатку казна зберігалася на острові Делос. Згодом афіняни, запевняючи, що там її можуть захопити перси, перевезли скарбницю до свого міста. Із того часу вони розпоряджалися грішми союзників, як власними.
Ті нарікали, але нічого зробити не могли — занадто сильним був афінський флот!
Період 479-431 рр. до н.е. справедливо називають «золотою добою»
Афінської держави. Найвизначніша частина цього періоду пов’язана з правлінням Перикла (50—30-і рр. V ст. до н.е.), видатного державного діяча, талановитої та освіченої людини.
У 462 р. до н.е народні збори позбавили ареопаг права затверджувати закони та заслуховувати звіти урядових осіб. Відтоді найважливіші питання мали вирішувати народні збори та Рада п’ятисот. Державу очолив Перікл. Від 444 р. до н.е. його протягом 15 років обирали першим стратегом.
Перікл у 444-429 роках до н.е. – перший стратег Афін. Найповажніший і шанований громадянин в Афінах, освічений аристократ. Все його життя було віддано служінню державі. Афіняни казали, що Перікл знав тільки ті вулиці, які вели до Народних зборів і Ради 500. Громадяни Афін обирали його на посаду першого стратега п’ятнадцядь разів. Перікл запропонував прийняти закони, необхідні для розквіту демократії в Афінах. Саме завдяки йому займати державні посади тепер могли всі громадяни Афін, незалежно від їх багатства. Всі вони, за пропозицією стратега, отримували за свою працю певну плату. Щоб недопустити підкупу і тиску при обранні посадових осіб, Перікл запропонував робити це за допомогою жеребу. Усі громадяни, які хотіли зайняти державні посади, повинні були діставати з спеціальної посудини плоди бобів.
На службу проходив той афінянин, кому діставався білий біб. Крім того, Перікл став роздавати бідним громадянам так звані "театральні гроші», щоб вони могли відвідувати театральні вистави, яких в Афінах давалося не мало.
Перікл був дуже красномовним. Коли він виступав на народних зборах, друзі порівнювали його із Зевсом, а його промови — з громами й блискавицями, що їх кидає бог. Самого Перікла за його величний вигляд та розум називали Олімпійцем, Перикл умів переконувати людей у своїй правоті.
Афінської держави. Найвизначніша частина цього періоду пов’язана з правлінням Перикла (50—30-і рр. V ст. до н.е.), видатного державного діяча, талановитої та освіченої людини.
У 462 р. до н.е народні збори позбавили ареопаг права затверджувати закони та заслуховувати звіти урядових осіб. Відтоді найважливіші питання мали вирішувати народні збори та Рада п’ятисот. Державу очолив Перікл. Від 444 р. до н.е. його протягом 15 років обирали першим стратегом.
На службу проходив той афінянин, кому діставався білий біб. Крім того, Перікл став роздавати бідним громадянам так звані "театральні гроші», щоб вони могли відвідувати театральні вистави, яких в Афінах давалося не мало.
Перікл був дуже красномовним. Коли він виступав на народних зборах, друзі порівнювали його із Зевсом, а його промови — з громами й блискавицями, що їх кидає бог. Самого Перікла за його величний вигляд та розум називали Олімпійцем, Перикл умів переконувати людей у своїй правоті.
Плутарх пише, що, зробивши Афіни найбільшим і найбагатшим містом, Перікл не додав жодної монети до того статку, який залишив йому батько. Але особливо відомий час Перикла будівництвом нових гарних споруд. Стратег запросив відомих архітекторів, щоб відновити зруйновані під час греко-перської війни стіни та башти Афін. Перікл замислив не тільки відбудувати Афіни, але й зробити їх міцнішими й ще прекраснішими, ніж колись. Щоб перетворити місто на неприступну фортецю, було зведено так звані Довгі стіни .
Вони об’єднали Афіни з їх морським портом Піреєм. У результаті виник огороджений стінами район, де на випадок небезпеки могли укритися всі мешканці Аттики. А в самих Афінах під керівництвом кращих майстрів із ранку до вечора трудилися тисячі афінських будівельників і каменотесів, тесль і столярів, різьбярів по каменю й дереву. Перікл хотів, щоб трудовий люд не був знедолений і при цьому приносив користь рідному місту. А будівництво забезпечувало роботою безліч бідняків. Вони були постійно зайняті й одержували зі скарбниці гроші так само регулярно, як і громадяни, які перебували на військовій службі.
Розпочате Періклом будівництво перетворило Афіни на найчарівніше місто Греції. Афіняни високо цінували не тільки саму красу, але й тих, хто її створював. Вони з особливою повагою ставилися до людей, обдарованих різними талантами.
Тому в Афінах проживало багато знаменитих скульпторів і художників, учених і поетів.
Стратег — у давньогрецьких полісах із кінця V до середини І ст. до н.е. — посада головнокомандувача військом, який також опікувався зовнішніми справами держави і частково фінансами.
В Афінах проживали громадяни Афін ( аристократи і демос ), метеки і раби.
В Афінах громадянами вважалися чоловіки у віці від 20 років, чиї батьки були афінянами. З 18 років нових афінян вносили в спеціальні списки громадян поліса. Саме вони з 20 років мали право приймати участь в управлінні державою.
В Афінах проживали метеки.
Метеки – переселенці з інших міст та полісів, які проживали в Афінах і не мали громадянських прав.
Вони не могли приймати участь у Народних зборах.
Перікл здійснив глибокі перетворення в управлінні державою, спрямовані на захист інтересів демосу. Найпомітнішим кроком було введення оплати за несення державної служби. Перікл запровадив платню суддям, а пізніше заробітну платню («дієту») почали отримувати члени Ради п’ятисот. Почали платити й за військову службу на кораблях. Це дало Періклові змогу залучити до державної служби середніх та дрібних землевласників, які раніше через нестатки не мали можливості брати участь в управлінні державою.
Верховним органом управління в Афінах були Народні збори.
Вони скликалися 3-4 рази на місяць. У них могли брати участь усі громадяни, яким виповнилося 20 років. Порядок денний зборів визначали заздалегідь. Але кожен громадянин мав право внести будь-яку пропозицію чи законопроект, міг навіть порушити будь-яке питання, обговорення якого не передбачалося. Ухвали народних зборів завжди починалися словами: «Рада та народ постановили…»
Свобода слова давала право вносити пропозиції та критикувати будь-які заходи чи посадових осіб. Рішення на народних зборах ухвалювали більшістю голосів.
Другими за значенням органом управління Афінського поліса була Рада п’ятисот (вона постійно складалася з 500 членів) і щороку поповнювалася за жеребом громадянами, що досягли 30-річного віку. Між Народними зборами вона відала всіма справами.
Велике значення в житті Афінської держави відігравав суд присяжних, які вибиралися щорічно жеребкуванням із тих, хто бажає. Кожен афінянин звинувачував та захищався сам. Афінянина не можна було ув’язнити без судового вироку.
Колегію десяти стратегів обирали щороку на народних зборах із представників знатних і багатих людей. Під час війни вони командували армією та флотом, а в мирні дні опікувалися станом військ, розпоряджались коштами, що їх виділяли на військові потреби.
Отже, в Афінській державі за часів Перикла сформувалася рабовласницька демократія.
Демократія – (в перекладі з грецької -- влада народу) — форма організації суспільства, що характеризується участю народу в управлінні державою та особистою свободою громадян.
Прояви демократії :
-- народ приймав участь при рішенні всіх життєво важливих справ свого поліса
-- народ обирав своїх правителів
-- народ приймав участь у створенні законів
Основними ознаками демократії є :
-- можливість обирати до органів влади народних представників і періодично змінювати їх
-- рівноправність громадян
-- підпорядкування меншості більшості у прийнятті рішень та їх виконанні
-- виборність основних державних органів влади
Ні в якій іншій країні Давнього світу в управлінні державою не приймало участі так багато людей, так багато простих тружеників, як в Афінах.
Права і обов'язки афінських громадян.
Афіняни пишалися устроєм свого поліса і вважали його найдемократичнішим в усій Греції. Одним із досягнень грецької античної цивілізації було введення самого поняття «громадянин», на відміну від інших країн Стародавнього світу, де
всі мешканці яких вважалися «підданими» правителя.
У розумінні греків, громадянин — це особистість, наділена певними правами й обов'язками. Кожен афінський громадянин мав свободу слова, право на землю, на території поліса, на участь у державному управлінні.
Громадянська община через чинні закони захищала інтереси та права своїх громадян, їхнє життя, майно і свободу. І лише за вироком суду (наприклад, за певний злочин) афінського громадянина могли обмежити в правах чи навіть ув’язнити.
Обов’язком афінських громадян було підтримувати та захищати поліс, дотримуватися законів і брати активну участь у суспільному житті, поважати богів, приносити їм жертви. Заможні афіняни несли додаткові фінансові повинності — за свій кошт організовували свята, театральні вистави, спортивні змагання, споряджали військові кораблі тощо.
Негромадянське населення Греції
Високо оцінюючи суспільний устрій Афін, не слід уважати його ідеальним. Жінки в Афінах (а це приблизно половина дорослого населення поліса) не мали громадянських прав. їм навіть заборонялося бути присутніми на народних зборах.
Значну частину населення Афінського поліса складали метеки, вихідці з інших міст Греції. Але навіть проживання в Афінах упродовж кількох поколінь не було підставою для отримання ними громадянства.
Проте відсутність громадянських прав не звільняла метеків від обов’язків перед полісом: вони служили в армії, сплачували особливі податки ( наприклад, податок за право приживати в Афінах ), ухиляння від яких загрожувало рабством. Шлюби між метеками і громадянами Афінського поліса були заборонені.
Раби в Афінах не мали жодних прав і були власністю свого господаря або держави.
Не підлягає сумніву, що устрій Афінського поліса все ж таки був найдемократичнішим серед країн античного світу.
Однак «золота доба» тривала недовго.
В середині V ст. між Афінами і Спартою розпочалася війна за лідерство у Греції. Вона тривала близько 27 років і дістала назву Пелопоннеської війни – 431 – 404 рр. до н.е.
У цій війні взяли участь майже всі поліси Греції: одні – на боці Афін, інші – Спарти . Перемогла Спарта, але вона була так само виснажена війною як і Афіни. Демократичні порядки в Афінах були відмінені .
В Афінах громадянами вважалися чоловіки у віці від 20 років, чиї батьки були афінянами. З 18 років нових афінян вносили в спеціальні списки громадян поліса. Саме вони з 20 років мали право приймати участь в управлінні державою.
В Афінах проживали метеки.
Метеки – переселенці з інших міст та полісів, які проживали в Афінах і не мали громадянських прав.
Вони не могли приймати участь у Народних зборах.
Перікл здійснив глибокі перетворення в управлінні державою, спрямовані на захист інтересів демосу. Найпомітнішим кроком було введення оплати за несення державної служби. Перікл запровадив платню суддям, а пізніше заробітну платню («дієту») почали отримувати члени Ради п’ятисот. Почали платити й за військову службу на кораблях. Це дало Періклові змогу залучити до державної служби середніх та дрібних землевласників, які раніше через нестатки не мали можливості брати участь в управлінні державою.
Верховним органом управління в Афінах були Народні збори.
Вони скликалися 3-4 рази на місяць. У них могли брати участь усі громадяни, яким виповнилося 20 років. Порядок денний зборів визначали заздалегідь. Але кожен громадянин мав право внести будь-яку пропозицію чи законопроект, міг навіть порушити будь-яке питання, обговорення якого не передбачалося. Ухвали народних зборів завжди починалися словами: «Рада та народ постановили…»
Свобода слова давала право вносити пропозиції та критикувати будь-які заходи чи посадових осіб. Рішення на народних зборах ухвалювали більшістю голосів.
Другими за значенням органом управління Афінського поліса була Рада п’ятисот (вона постійно складалася з 500 членів) і щороку поповнювалася за жеребом громадянами, що досягли 30-річного віку. Між Народними зборами вона відала всіма справами.
Велике значення в житті Афінської держави відігравав суд присяжних, які вибиралися щорічно жеребкуванням із тих, хто бажає. Кожен афінянин звинувачував та захищався сам. Афінянина не можна було ув’язнити без судового вироку.
Колегію десяти стратегів обирали щороку на народних зборах із представників знатних і багатих людей. Під час війни вони командували армією та флотом, а в мирні дні опікувалися станом військ, розпоряджались коштами, що їх виділяли на військові потреби.
Отже, в Афінській державі за часів Перикла сформувалася рабовласницька демократія.
Демократія – (в перекладі з грецької -- влада народу) — форма організації суспільства, що характеризується участю народу в управлінні державою та особистою свободою громадян.
Прояви демократії :
-- народ приймав участь при рішенні всіх життєво важливих справ свого поліса
-- народ обирав своїх правителів
-- народ приймав участь у створенні законів
Основними ознаками демократії є :
-- можливість обирати до органів влади народних представників і періодично змінювати їх
-- рівноправність громадян
-- підпорядкування меншості більшості у прийнятті рішень та їх виконанні
-- виборність основних державних органів влади
Ні в якій іншій країні Давнього світу в управлінні державою не приймало участі так багато людей, так багато простих тружеників, як в Афінах.
Права і обов'язки афінських громадян.
всі мешканці яких вважалися «підданими» правителя.
Громадянська община через чинні закони захищала інтереси та права своїх громадян, їхнє життя, майно і свободу. І лише за вироком суду (наприклад, за певний злочин) афінського громадянина могли обмежити в правах чи навіть ув’язнити.
Обов’язком афінських громадян було підтримувати та захищати поліс, дотримуватися законів і брати активну участь у суспільному житті, поважати богів, приносити їм жертви. Заможні афіняни несли додаткові фінансові повинності — за свій кошт організовували свята, театральні вистави, спортивні змагання, споряджали військові кораблі тощо.
Негромадянське населення Греції
Високо оцінюючи суспільний устрій Афін, не слід уважати його ідеальним. Жінки в Афінах (а це приблизно половина дорослого населення поліса) не мали громадянських прав. їм навіть заборонялося бути присутніми на народних зборах.
Значну частину населення Афінського поліса складали метеки, вихідці з інших міст Греції. Але навіть проживання в Афінах упродовж кількох поколінь не було підставою для отримання ними громадянства.
Проте відсутність громадянських прав не звільняла метеків від обов’язків перед полісом: вони служили в армії, сплачували особливі податки ( наприклад, податок за право приживати в Афінах ), ухиляння від яких загрожувало рабством. Шлюби між метеками і громадянами Афінського поліса були заборонені.
Раби в Афінах не мали жодних прав і були власністю свого господаря або держави.
Не підлягає сумніву, що устрій Афінського поліса все ж таки був найдемократичнішим серед країн античного світу.
Однак «золота доба» тривала недовго.
В середині V ст. між Афінами і Спартою розпочалася війна за лідерство у Греції. Вона тривала близько 27 років і дістала назву Пелопоннеської війни – 431 – 404 рр. до н.е.
У цій війні взяли участь майже всі поліси Греції: одні – на боці Афін, інші – Спарти . Перемогла Спарта, але вона була так само виснажена війною як і Афіни. Демократичні порядки в Афінах були відмінені .
Комментариев нет:
Отправить комментарий
Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.