Освіта, наука, виховання в Давній Греції. Тема шоста.

 

Завдання :
-- опрацювати § 32  та матеріал блога , виписати і вивчити:

-- особливості виховання та освіти греків
-- відмінності виховання , освіти та традицій спартанців та афінян
-- вміти пояснювати поняття – філософія
-- імена – Демокрит, Сократ, Платон, Аристотель, Піфагор, Геродот,
                Гіппократ  ( записати про них, з якою наукою вони 
                пов’ язані. їх відкриття. погляди  )
можно у вигляді таблиці – «Видатні вчені Давньої Греції»:
1 колонка – ім’я вченого, час життя
2 колонка – наука або науки , з якими пов’ язан
3 колонка – відкриття. погляди, праці
-- які науки були дуже добре розвинені в Греції
-- усно на питання 
     


Найважливішим показником високого рівня розвитку давньогрецької культури стала поява у греків науки. Багато сучасних уявлень про світ дійшло до нас від стародавніх греків.

Велику увагу приділяли елліни філософії (у перекладі з грецької — «любов до мудрості»). Ця наука намагається пояснити, що таке світ у цілому і як він виник. 

У Греції було кілька філософських шкіл, на чолі яких стояли видатні вчені. Столицею філософії греки вважали Афіни. Філософи навчали своїх учнів на заняттях, які проводились у формі бесід і суперечок — диспутів. Зазвичай учені викладали не в приміщенні, а в саду або в гаю.

Видатними філософами в Афінах у V і IV ст. до н. е. були Демокрит, Сократ, Платон та Арістотель.

Демокріт -- давньогрецький філософ V – IV ст.. до н.е. Народився у Фракії.  Він багато мандрував світом, вивчив філософські ідеї різних народів (Єгипет, Вавилон, Персія, Індія). Демокрит стверджував» що світ складається з найдрібніших (невидимих для людського ока) частинок — атомів. Це геніальне передбачення було доведене вченими лише на початку XX ст.

Сократ — давньогрецький філософ V – IV ст.. до н.е, був першим філософом, який не залишив жодного письмового джерела після себе, він не записував своїх думок. Вчення Сократа відоме здебільшого завдяки свідченням його послідовників, зокрема, його найвидатнішого учня — Платона, який виклав ідеї учителя в «Апології Сократа».

Попри те, що Сократ не був самоучкою, а здобув гідну освіту, все своє життя він задовольнявся малим і тільки найбільш необхідним, до того ж ніколи не брав грошей з учнів за навчання (чого дружина Сократа Ксантіппа не розуміла), жив у простих, аскетичних умовах. Все своє життя він провів в Афінах, не піддавався спокусі подорожувати, як чинили інші філософи. 

Проте в добу Пелопоннеської війни відправився у похід та захищав своє місто. У битві при Делії навіть врятував життя своєму майбутньому учневі Ксенофонту. Сократ також брав участь у битві при Потідеї, був нагороджений за звитягу у бою.

Правилом його життя був напис на Дельфійському храмі: «Пізнай самого себе». Сократ говорив, що на світі є тільки одне благо — це знання, і є лише одне зло — незнання. Багатство та знатність, як правило, тільки шкодять людині. Сократ охоче повторював, що сам він їсть, щоб жити, а дехто живе, щоб тільки їсти.

Платон — давньогрецький мислитель V – IV ст.. до н.е. , учень Сократа. Поряд з Піфагором, Сократом основоположник європейської філософії; глава філософської школи, відомої як Академія Платона. Платон походив з аристократичної сім'ї, що брала активну участь у політичному житті Афін.

Платон став одним з найвідданіших учнів Сократа. Саме Сократа він зробив головним героєм своїх діалогів -  творів у формі бесід. Платон був переконаний, що світ  створено  за  ідеальним задумом божественного розуму і його не можна пізнати до кінця. Сучасники відзначають, що Платон усе життя відрізнявся крайньою сором'язливістю і замкнутістю.

Платон придбав на північно-західній околиці Афін будинок із садом, де заснував свою відому філософську школу. Вся ця місцевість, де колись розташовувалось святилище богині Афіни, перебувала під покровительством героя Академа, згодом школа Платона отримала назву Академія. Заснована Платоном академія проіснувала майже тисячу років. Слід знати що оригінальні тексти Платона не дійшли до нашого часу. Віднайшлися лише копії на єгипетських папірусах і фрагменти кількох діалогів близько 200 року н.е.

Аристотель -- давньогрецький вчений-енциклопедист, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки. Жив у IV ст.. до н.е. Вчився в академії Платона в Афінах. Був вихователем Александра Македонського. Вирізнявся надзвичайною широтою знань. Важко знайти таку галузь науки,яку б не досліджував цей  мислитель. Учений залишив по собі твори з філософії, математики, ботаніки, медицини, правознавства  тощо. Основою світу, на думку  Аристотеля, є  матерія (тобто атоми). Він дав назви наукам.

Аристотель  підвів підсумок досягнень учених і філософів античної Греції і, узагальнивши їх працю. Він був одним із найвизначніших енциклопедистів, відомих людству.

Ним були закладені основи біології, фізики, етики, логіки, психології, соціології. Аристотель також створив неподалік Афін філософську школу - Лікей. Так її називали, тому що розташовано її було біля храму Аполлона Лікейського. Пояснюючи свій предмет, він мав звичку прогулюватися, а учні йшли за ним. Якщо учень не встигав за вчителем, відставав, то він пропускав його пояснення. Звідси походять сучасні вирази: «встигати в навчанні» або «відставати в навчанні».

Про навчання Арістотель казав так: «Коріння його гірке, зате плід солодкий». Коли його запитали, яка відмінність між людиною освіченою і неосвіченою, він відповів: «Така сама, як між живою і мертвою».

Із  часом  від  філософії  відокремилася  нова  наука  -   математика. 

Найсильнішою була математична школа, створена Піфагором.

Піфагор — давньогрецький філософ, математик, релігійний та політичний діяч, який жив у VІ – V ст.. до н.е..

Створив таблицю множення і теорему, що носить його ім'я, вивчав властивості цілих чисел і пропорцій. Найкращою фігурою серед об'ємних предметів він вважав кулю, а серед плоских — круг. Він стверджував, що наша Земля — куля. Піфагор створив сучасну арифметику, ту саму, яку нині діти вивчають у школі. Початком усього Піфагор вважав одиницю.

Піфагора дуже поважали. Він мав величний вигляд, завжди носив чистий білий одяг, не їв м'яса, а тільки овочі, мед і хліб; ніколи не сміявся і не гнівався.

Греки записали висловлювання Піфагора та його корисні поради. Ось деякі з них: «Шануй старших»; «З людьми треба поводитися так, щоб не друзів робити ворогами, а навпаки, ворогів — друзями»; «Рослини і тварин не слід даремно знищувати». Учений стверджував, що небесні світила випромінюють дуже гарну, особливу музику, і що Всесвіт гармонійно побудований на числах, але це велика таємниця, яку не кожен може збагнути.

Геродот -- давньогрецький історик, названий Цицероном «батьком історії». Жив у V ст.. до н.е. , був родом з міста Галікарнас. Один з перших географів і вчених-мандрівників. На підставі побаченого на власні очі і почутих розповідей створив перший загальний опис відомого тоді світу.

У V ст. до н. е. Геродот написав знамениту «Історію греко-перських воєн» у дев'яти книжках. На початку своєї праці автор пише: «Геродот з Галікарнаса зібрав і написав ці відомості, щоб минулі події з плином часу не пішли в забуття, і великі та подиву гідні діяння як еллінів, так і варварів не лишилися в безвісті». Геродот хотів зберегти для нащадків пам'ять про перемоги греків над персами. Тому він і написав свою «Історію». 

Збираючи матеріал для неї, Геродот об'їздив багато країн. Він побував у Єгипті та на багатьох грецьких островах.

Побував Геродот і в Скіфії (південь України) . Чорне море (грецькою Понт) справило на нього незабутнє враження. Він назвав його найкрасивішим з усіх морів. Кілька місяців Геродот жив у місті Ольвії. Звідси він здійснював поїздки країною і залишив нам відомості про життя та звичаї скіфів. Мандрівника, який звик до теплого клімату Середземномор'я, здивував клімат Скіфії з її суворими зимами.

Скрізь, де б не побував учений, він розмовляв з місцевими жителями і ретельно записував історичні відомості та перекази. «Історія» Геродота була високо оцінена ще його сучасниками, тому й назвали його «батьком історії».

Гіппократ – давньогрецький  лікар, жив у V – IV ст.. до н.е.. Гіппократ жив за часів Перикла, Сократа й Платона. Він є однією з видатних фігур в історії медицини, визнаний «Батьком медицини» та засновником власної медичної школи. Відомі праці Гіппократа в області медицини й етики. Він - засновник наукової медицини, автор вчення про цілісність організму людини, теорії індивідуального підходу до хворого, традиції ведення історії хвороби, праць з лікарської етики, в яких особливу увагу звертав на високий моральний вигляд лікаря, автор знаменитої професійної клятви, яку дають всі, які отримують лікарський диплом. 

До наших днів дійшло його безсмертне правило для лікарів: не нашкодь пацієнту.

Титани античної філософії Аристотель, Платон, Сократ, Демокрит − це тільки найвідоміші представники шукачів істини Давньої Греції. Насправді їх набагато більше, бо не всі імена дійшли уславленими до наших днів. У своїй більшості тогочасні філософи випереджали своїх ровесників за розвитком й були вельми не схожими на оточуючих.

Своєю мудрістю вони ділились із людом у трактатах й одне з одним, викохуючи наступне покоління давньогрецьких філософів.

Філософи мали учнів, які записували їхні крилаті вислови та розумні поради.

Ось деякі з них: 
Стримуй язик.
Не говори про інших погано, щоб не почути про себе ще гіршого.
З чужої біди не глузуй.
Старших шануй.
Мертвих не лай.

Особливо шанували греки правило «золотої середини». Вони дотримувались його в усьому — в архітектурі, їжі, у радощах і в горі.

Це правило означало: нічого надміру, усе — в міру.