Греко-перські війни. Тема шоста.

У VI ст. до н.е. наймогутнішою державою Стародавнього світу було Перське царство, що підкорило та приєднало до себе грецькі поліси Малої Азії. На початку V ст. до н.е. багато грецьких островів і міст у  Малій Азії перебували під владою Персії. Невдовзі довелося відстоювати свою свободу й іншим полісам Стародавньої Греції.

Війни між Персією та грецькими полісами, які охопили 500—449 рр. до н.е. і називаються греко-перськими війнами.


Завдання :
-- опрацювати § 28, виписати і вивчити:

-- греко-перські війни ( поняття, дата, причини )
-- мета Греції
-- коли розпочався І похід персів і хто його очолював
-- коли була і як проходила Марафонська битва ? ЇЇ підсумки і 
   значення
-- імена – Мільтіад, Леонід, Фемістокл
-- коли розпочався ІІ похід персів і хто його очолював
-- битва при Фермопілах ( де, коли, як проходила, хто прославився, 
   підсумки, значення )
-- Саламінська битва (де, коли, як проходила, хто прославився, підсумки, значення )
-- що таке трієри
-- битва при Платеях ( дата, підсумки )
-- коли остаточно був укладений мир
-- причини перемоги греків
-- значення перемоги греків у греко-перськіх війнах

 

Причини війн :

Персія

 -- прагнула до панування в Егейському і Середземному морях  

--  прагнула контролювати торгівельні шляхами Середземного моря 

-- прагнула  панувати над всією Грецією, яка приваблювала Персію своїми        багатими полісами  

Мета Греції :

-- відстояти  свою свободу і незалежність

У 492 р.  до н.е.  Дарій І вирушив у похід проти греків, який закінчився невдало. Перський флот, що йшов у Грецію, потрапив у бурю біля мису Афон, і майже 300 кораблів потонуло.

Через два роки, у 490 р. до н.е. Дарій І висунув  містам  Греції вимогу визнати його владу: «...Цар царів, великий цар Дарій І, володар усіх людей від сходу до заходу, вимагає від вас землі та води...». Деякі поліси підкорилися. В Афінах послів Дарія І скинули в море,  а спартанці кинули їх у колодязь зі словами,  що там перси знайдуть достатньо і води,  і землі.

Так розпочалися греко-перські війни, у яких незважаючи не велич Перської держави, перемогла маленька Греція. 

Чому перемогла Греція ? Які були найвизначніші битви ?

490 р. до н.е. -- перший похід персів на Грецію на чолі з царем Дарієм І.

Перша визначна битва під час походу відбулася на Марафонській рівнині, в Аттиці.

Марафонська битва – 490 р. до н.е.
Нове військо вирушило на кораблях через Егейське море. Перший бій 
афінянам довелося прийняти  490 р. до н.е. Він відбувся на  Марафонській рівнині за 42 кілометри на захід від Афін. Перська  армія мала 30 тисяч воїнів, а афінське військо - 10 тисяч та тисячу союзників з фіванського міста Платеї. Ударною силою греків була важкоозброєна  піхота, побудована у фалангу. Афінським військом командував талановитий полководець Мільтіад.

Мільтіад – афінський полководець, який очолив грецьке військо в битві під Марафоном  у 490 р. до н.е. Завдяки його таланту греки, які мали в три рази менше військо, перемогли.





Щоб заступити персам шлях на Афіни, греки зайняли позиції на південних горбах, що оточують рівнину.

Щоб перси не використали свою кількісну перевагу та не обійшли греків, Мільтіад розтягнув бойову лінію війська якомога ширше. Як він і передбачав, перси кинулись атакувати центр, «прорвавши» його, почали переслідувати тих, хто відступав. Проте на флангах перемога була за греками. Греки повернули свої бойові ряди проти ворога, що бився в центрі, і вдарили по ньому водночас із правого та лівого боків. Перси не витримали натиску і почали безладно тікати до своїх кораблів. Греки встигли захопити кілька перських суден, решта врятувалася в морі. Натомість грецьке військо своєчасно повернулося до Афін для захисту міста.

Греки використовували під час бою фалангу. Воїни в бою билися не один на один, а в строю, шеренгою, атакуючи та відступаючи по всьому фронту одночасно, за командою.

Фаланга — тісно зімкнутий бойовий лінійний стрій  грецької піхоти. 
Фаланга  мала  8 -16 рядів (траплялося  до  25),  займаючи  до 500 м (при ряді в 1000 воїнів).




Перемога афінян була повною. За повідомленням Геродота, у Марафонській битві загинули 192 греки та 6400 персів. Не ризикуючи продовжувати воєнні дії, перси були змушені повернутися до Азії і припинити воєнні дії.

Радісну звістку про перемогу над персами в Афіни приніс посланець, який, не зупиняючись, пробіг 42 км, вбіг у місто, вигукнув : “Радійте, афіняни, ми перемогли!” – і впав на землю мертвий.  







У пам’ять про цю подію на Олімпійських іграх стали проводити біг на марафонську дистанцію. Так виник марафонський біг.

Значення Марафонської перемоги було величезним. Перси відступили, а вся Греція повірила у свої сили.

Другий похід персів на Грецію

Після смерті Дарія I царем Персії став його син Ксеркс. Зійшовши на престол, він оголосив, що збудує міст через протоку Геллеспонт і поведе своє військо до Греції, щоб завершити справу, розпочату його батьком. Він поклявся спалити Афіни за їх перемогу над персами при Марафоні.
У війську Ксеркса було так багато воїнів, що коли вони зупинялися на березі річки відпочити, то вичерпували повністю воду і русло річки висихало. Злим і владолюбним був Ксеркс.

У 480 р. до н.е. Ксеркс розпочав другий похід проти Греції.

Не зустрівши особливого опору, перси минули Північну Грецію й зупинилися біля Фермопіл. 

Цей вузький прохід між прибережними болотами й скелями був головною дорогою до Центральної Греції. 

В Греції на персів уже чекали. Талановитий державний діяч архонт Афін -- Фемістокл зробив багато, щоб об’єднати грецькі  міста. У свій час він запропонував афінянам побудувати військовий флот. Було збудовано 200 нових військових кораблів-трієр. Був створений союз для боротьби з персами, до якого долучився 31 поліс. Аби  заручитися підтримкою Спарти, Фемістокл  навіть поступився командуванням і в  армії, і на флоті – на чолі союзу грецьких полісів стояла Спарта. 

480 р. до н.е. – Фермопільська битва. 

Греки вирішили затримати персів у вузькій Фермопільській ущелині. Туди попрямували  7 тисяч воїнів на чолі зі  спартанським  царем Леонідом. Греки зайняли вузький Фермопільеький  прохід  до якого підійшли 200 тисяч перських воїнів. На вимогу скласти зброю Леонід відповів: «Прийди і візьми». Тоді посланець, сподіваючись налякати греків чисельністю перського війська, сказав: «Наші стріли і дротики закриють вам сонце». Спартанський цар відповів:  «Ну що ж, битимемося в затінку».

Перси не могли здолати греків 4 дні. Проте зрадник з місцевих мешканців показав персам  гірську стежку, що вела в обхід ущелини. Дізнавшись про це, спартанський цар наказав грекам відійти. Але сам Леонід і 300 воїнів-спартанців залишились обороняти прохід, оскільки закони Спарти забороняли відступати.

У жорстокій нерівній битві спартанці на чолі з Леонідом, захисники Фермопіл, полягли, проте затримали  противника:  перси зазнали багатотисячних утрат. 
Завдяки подвигу спартанців вдалося нанести удар по перському війську і зберегти основні сили греків.  

Згодом на  місці битви був споруджений пам’ятник у вигляді лева і вирізьблений віршований напис від імені загиблих спартанців: «Подорожній, повідай спартанцям про нашу загибель; вірні законам своїм, тут ми кістьми полягли».



Перетнувши  Фермопільський  прохід, перси без перешкод захопили Середню Грецію.  

Війна наближалася до Афінського полісу. Мешканці  Афін  залишили  своє місто. Усі чоловіки, здатні тримати  зброю, пішли у військо. Жінок, старих, дітей та рабів афіняни перевезли в Пелопоннес  і на острів Саламін.

У 480 р. до н.е. відбулася важлива морська битва поблизу острова Саламін. Об’єднаний грецький флот із 380 трієр  під командуванням афінського політика Фемістокла стояв у вузькій протоці між Аттикою й островом Саламін. 

Фемістокл – архонт Афін у V ст.. до н.е. Мудрий і талановитий політик і полководець. Після перемоги греків на Марафонській рівнині зміг переконати афінян у тому, що війна з персами продовжиться і треба будувати воєнний флот. Було  збудовано 200 нових військових кораблів-трієр. Фемістокл зробив багато, щоб об’єднати грецькі  міста. При його участі був створений союз для боротьби з персами. Аби заручитися підтримкою Спарти, Фемістокл навіть поступився командуванням і в  армії, і на флоті – на чолі союзу грецьких полісів стояла Спарта. Фемістокл був ініціатором Саламінської битви. 






Фемістокл наполягав, щоб дати бій у вузькій Саламінській протоці. Спартанці були проти, вони хотіли відвести армію через Коринфський перешийок до Пеллопонесу і там дати бій. Хитрощами Фемістокл змусив дати бій у Саламінській протоці де було багато підводного каміння й мілин. Грецькі моряки добре знали цю протоку, а перси – ні.

У персів на той час було 700 суден. Тож сили були нерівні. Ксеркс, упевнений у своїй перемозі, наказав флоту ввійти в протоку та дати бій грекам. А сам на золотому троні, установленому на високому березі, зібрався спостерігати за боєм. Навкруги розмістились вельможі та писарі, які мали записувати подробиці бою.










І ось розпочався бій. Легкі грецькі кораблі напали на перський флот, що складався з великих суден, яким було затісно в протоці.

Перські кораблі сідали на мілину, розбивались об підводні скелі, стикались одне з одним і тонули.

Надвечір битва завершилась перемогою греків. Залишки перського флоту відступили із Греції.

Трієри — грецькі військові кораблі, які мали по три ряди весел з кожного боку. У носовій частині був гострий металевий таран.
На них уміщалося по 180 гребців і по 20-30 воїнів. Вони були легкі та рухливі порівняно з важкими і неповороткими кораблями персів.



Саламінська битва суттєво вплинула на  перебіг всієї війни. Ксеркс  з залишками війська залишив теріторію Греції. Частина армії, яка залишилася, у 479 р. до н. е.  отримала поразку  у сухопутній битві при Платеях.

479 р. до н.е. -- битва при Платеї -- перемога греків.






Водночас поблизу берегів Малої Азії афінський флот переміг перський  біля мису Мікале. На цьому закінчився вирішальний етап греко-перських війн.

Однак виснажливі бойові дії тривали ще 30 років.
Нарешті в 449 р. до н.е. був укладений мир» за умовами якого перський цар визнавав незалежність грецьких полісів у Малій Азії.

Греко-перські  війни  закінчились  остаточною  перемогою  греків, які  попри внутрішні незгоди ,  змогли об'єднатися та відстояти 
незалежність своєї батьківщини. Перемога над персами допомогла 
еллінам усвідомити цінність свободи та демократичного устрою.

Причини перемоги греків :
--  любов еллінів до Батьківщини,  вони воювали за свободу своєї країни
--  греки змогли об'єднатися та разом боротися проти ворога, організувати        вміле  командування своїми військами і флотом
--  талант грецьких полководців
--  самовідданність, відвага, героїзм воїнв, які захищали свою Батьківщину

 Значення греко-перських війн :
--  Греція відстояла свою незалежність
--  Персія визнала незалежність грецьких міст  Малої Азії
--  перським кораблям був заборонений вихід в Егейське море
--  греки могли безперешкодно плавати і торгувати по Середземному морю
-- зріс авторитет Афін . Був створений  Афінський морський союз для                 оборони і розвитку торгівлі Греції
-- греки захопили полонених, яких перетворили  в рабів