Архітектура
Архітектура (з грецької - будівництво) — мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будівель, будівельне мистецтво.
Будівельники Київської Русі створювали чудові твори з дерева, каменю, цегли, що свідчить про досить високий рівень будівельної техніки та талант народних майстрів. Різноманітні житла та господарські будівлі, в тому числі і міські башти, стіни, мости тощо будувалися з дерева.
З каменю зводили церкви. Кам'яне будівництво виникло під впливом Візантії, зокрема було запозичено хрестово-купольну композицію.
Першою кам'яною спорудою на Русі була Десятинна церква в Києві, побудована за Володимира Великого у 989-996 pp..
Десятинна церква. Реконструкція Н.Холостенко.
Споруджена 989-996 в Києві на честь пресвятої Богородиці за часів князювання Володимира Святославовича, який на збудування й утримання її виділив десяту частину своїх прибутків — десятину, звідки походить і назва. В джерелах Десятинну називають церквою Богородиці.
Вона являла собою хрестово-купольний шестистовпний кам’яний храм. На початку XI ст. під час великої пожежі вона була пошкоджена. Згодом її відбудували та оточили з трьох боків галереями. Десятинна церква була оздоблена мозаїкою, фресками, різьбленими мармуровими та шиферними плитами.
Ікони, хрести й посуд були привезені з Корсуня (Херсонеса Таврійського) 1007 року.
Макет вигляду Софійського собору у ХІ ст..
Збудовано за князя Ярослава Мудрого у 1037 році Софійський собор на честь перемоги над печенігами.Собор збудований на зразок Константинопольської Софії.
Це розкішна 13-верха будівля, розташована на високому березі Дніпра.
Сучасний вигляд
Збудований як головний,митрополичий храм Русі, Софійський собор був у давнину громадським і культурним центром держави. Крім богослужінь,у соборі відбувалися урочисті державні церемонії, укладалися договори.
Тут відбувалися церемонії «посадження» князів на київський престол, здійснювали їх захоронения , проводили прийоми іноземних послів. Біля стін собору збиралося київське віче; при соборі велося літописання і була створена Ярославом Мудрим перша відома в Стародавній Русі бібліотека. За свою багатовікову історію собор пережив навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти і перебудови.
У Чернігові Мстислав розгорнув будівництво величезного Спасо- Преображенського собору ( завершено у 1036 р. ),подібного до Десятинної церкви. Хрещата форма внутрішніх стовпів згодом стає типовою для руської архітектури.
За Ярослава Мудрого в Києві було збудовано Золоті ворога з надбрамною церквою Благовіщення, які довгий час слугували оборонними воротами і парадним в'їздом у центральну частину міста. Ширина воріт 7,5 м, висота проїзду — 14 м, довжина — 25 м.
Сучасний вигляд
Києво-Печерський монастир у 1633 р.
Києво-Печерськиймонастир був заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Берестово, поблизу Києва. В ХІ столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі, важливим центром культури і освіти.
Києво-Печерська лавра, сучасний вигляд.
Мистецтво
1.Була добре розвинена різьба по дереву.
2. Усі храми Києва XI—ХІІ ст. прикрашено стінним розписом.
3.Мозаїки і фрески були найпоширенішими видами техніки живопису Київської Русі.
Мозаїка -- техніка прикрашення підлоги та стін , за якою на цементну основу у визначеному порядку викладаються невеликі кольорові шматочки каменя або скла – смальти.
Особливу цінність становлять мозаїки ХІ ст., які прикрашають головні частини храму — центральну баню і головний вівтар. Тут зображені основні персонажі християнського віровчення. Вони розташовані в строгому порядку згідно з «небесною ієрархією».
Мозаїка в центральному куполі—Христос Вседержитель
Мозаїка в центральному куполі—Архангел.
Усі мозаїки собору виконані на сяючому золотому фоні. Їм притаманні багатство барв, яскравість і насиченість тонів. При всій кольоровій різноманітності мозаїк переважними тонами є синій і сіро-білий у поєднанні з пурпуровим.
Фрески- картини, виконані водяними фарбами по свіжій вологій штукатурці.
Фрески Софійського собору.
Фрески покривають усі стіни храму, багато з них з суто церковними сюжетами.
Є зображення двох групових портретів сім'ї Ярослава Мудрого:
• на одному — зображення Ярослава з моделлю храму в руці та його синів;
• на другому — зображення чотирьох доньок Ярослава.
Кілька зображень світського характеру, які прикрашають сход і хори:
• сцени полювання на диких звірів;
•зображення музикантів, скоморохів, акробатів.
Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056-1057
Було багато мініатюр рукописних книг,з розмальованими заголовними літерами,візерунками наприкінці тексту та рослинним і геометричним орнаментом. Зароджується книжкова мініатюра, якою прикрашаються рукописні книги. Найдавнішою такою книгою, що дійшла до нас, є Остромирове євангеліє, виготовлене в 1056-1057 рр. у Києві дияконом Григорієм. Його мініатюри - одні із кращих світових зразків оздоблення рукописних книг.
Книжкова мініатюра - витвір образотворчого мистецтва невеликого розміру в книгах. Спершу термін «мініатюра» означав червоний (писаний циноброю) малюнок у рукопису, що ілюстрував та доповнював текст.
Розвивалася художня різьба по дереву та каменю.Одинадцять різьблених плит збереглося у Софійському соборі. Вони вкриті рослинно-геометричним орнаментом, доповненим зображенням риб і орлів.
Розвивалася художня різьба по дереву та каменю.Одинадцять різьблених плит збереглося у Софійському соборі. Вони вкриті рослинно-геометричним орнаментом, доповненим зображенням риб і орлів.
Високого розвитку досягло ювелірне мистецтво.
Зразком ювелірного мистецтва слугує сюжетна композиція срібної оправи двох ритонів-рогів ІХ-Х ст., виявлених під час розкопок Чорної Могили у Чернігові.Один із них прикрашений рослинним плетивом, на другому зображено фантастичних звірів з крилами, драконів у двобої, орлів, двох собак, вовка й півня, чоловічу і жіночу постаті з луками й великого орла.
Музична творчість
Спів і музика були однією з характерних ознак побуту. Вони супроводжувати всі родинні, культові та землеробські свята.
Зображення музичних інструментів, музикантів- танцюристів.
Після прийняття християнства набирає поширення хоровий церковний спів.
До ЗНО треба знати :
– Софійський собор у Києві (перша половина 11 ст.). Сучасний вигляд.
– Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.
– Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд.
До ЗНО треба знати :
– Софійський собор у Києві (перша половина 11 ст.). Сучасний вигляд.
– Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.
– Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд.
Комментариев нет:
Отправить комментарий
Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.