Київська Русь за часів правління Ярослава Мудрого ( ч. ІІ). Тема друга.

Розуміючи  значення  Києва  як політичного  і духовного  центру  Русі, Ярослав  приступив  до грандіозної розбудови міста. Великий князь задумав перетворити  руський  стольний  град на другий  Константинополь  -   столицю могутньої  держави,  яка суперничала  б з  Візантією.

Так про це пише літописець:
«В літо 1037 заклав Ярослав город великий Київ, а біля нього Золоті ворота. Заклав і церкву митрополичу на честь святої Софії, премудрості Божої, і потім на Золотих воротах кам'яну церкву Святої Богородиці Благовіщення... Після цього -- монастир святого Георгія і святої Ірини»

За свідченням сучасника, «славне місто ... Київ величністю, як вінцем, увінчав».
Навколо «города Ярослава» було зведено потужні укріплення: їх довжина сягала 3,5 км, висота земляних валів — 14 м, товщина в основі — близько ЗО м. Рови, що могли заповнюватися водою, були 13-18 м завширшки. 
На берегах Дніпра виріс «новий Константинополь» зі своєю Софією, Золотими воротами, храмами св. Ірини і св. Георгія. Недарма німецький хроніст другої пол. XI ст. Адам Бременський називав Київ суперником Константинополя.

                                    Розбудова Києва 

1. Розбудував столицю, площа якої за правління Ярослава Мудрого зросла у сім разів. Населення Києва в той час сягало 50 тисяч. 

2.Звів "Золоті ворота", які стали парадним" в’іздом до Києва. Вони 

складалися з двух ярусів, які вінчала церква Благовіщення Святої Богородиці.

3.1037 р. заклав будівництво церкви Святої Софії (Софійського собору) на місці кривавої битви з печенігами у 1036 р.  і на честь перемоги над ними.

"Церква  дивна і славна всім навколишнім країнам, подібної не зустріти в жодній країні від Сходу до Заходу" (Іларіон).

4. Будував багато церков. У Києві їх було понад 400. 

Іринінська церква, заснована у 1030 р. Названо монастир та головний храм було на честь небесної покровительки дружини Ярослава Мудрого Інгігерди (у хрещенні Ірини)- Святої Ірини. Це був досить великий багатобаневий храм у візантійському стилі.

5. 1051 р. Заснував митрополію у Києві. 
Він надав церкві спеціальний церковний статут, де визначалися її права. Церква мала право суду над віруючими за порушення християнських норм моралі. До Ярослава всі митрополити для Русі призначалися у Візантії, таким чином візантійські імператори могли впливати на політичне життя могутньої держави. 
1051 р. князь «настановив» митрополитом Київським місцевого церковного діяча і письменника Іларіона.

6. Київ став торговим центром не тільки Київської Русі, а й Східної Європи. У місті було вісім ринків. 

7. Земляні вали навколо міста були потужними. На них стояли високі дубові стіни. В'їхати до міста можна було через чотири брами: Лядську, Жидівську, Угорську', Золоту. 

8. Ярослав Мудрий зробив місто „суперником Константинополя і преславною окрасою східної церкви". 

"Київ, багато прикрашений десятками церков, палатами, мурованими брамами, з пожвавленою торгівлею й плаванням по Дніпру; здавався чужинцям і був насправді одним з найбагатших і найкращих городів тогочасної Європи"   
 (Д. Дорошенко).

                                          "Руська правда"

Читання «Руської Правди». 

"Руська правда"  — перша збірка законів в Київській Русі, судебник Ярослава Мудрого, що започаткував розвиток ранньофеодального писаного права, який закріплював юридичні норми цього часу. 

Цей документ дійшов до нашого часу у 106 списках.

Велике значення для зміцнення держави мало створення зводу законів, який увійшов в історію під назвою «Руська правда»

"Руську правду" продовжували писати і за наступників Ярослава. Вона складається з трьох частин: 
1. Правда Ярослава (1015-1016 pp., коли Ярослав ще княжив у Новгороді). 
2. Правда Ярославичів. Затверджена синами Ярослава -  Ізяславом 
Святославом і Всеволодом  (1072 p.). 
3. Статут Володимира  Мономаха (1113 р.).

"Правда Ярослава" складалася з  18 статей: 
•  обмежено право помсти; 
•  встановлювалися грошові покарання за вбивство або скалічення; 
•  грошові покарання залежали від соціального стану потерпілого; 
•  охороняла приватну власність та її власника; 
•  закріпила нерівноправність осіб різних соціальних верств; 
•  найбільшими правами користувався князь, якому йшла части 
на штрафів, що накладали на злочинців.


Судів за Ярослава Мудрого не було, а тому їхні функції виконували представники влади, церковні органи, самі феодали.

                                          Значення

1.Перша спроба упорядкувати законодавство. 
2. Це був перший систематизований кодекс законів  для всієї країни .
3. Поклав основу кримінальному, цивільному праву  в Київській Русі.
4. Сприяв зміцненню князівської влади та єдності  держави.
5. Закріпив феодальні стосунки в Київської Русі.
6. "Руська правда" є важливим джерелом для вивчення політичного, економічного життя Київської Русі, державного устрою, побуту та звичаїв. 





7. Норми "Руської правди" застосовували і після розпаду Київської Русі: 
   •  у Галичині -  до 30-х років XV ст.; 
   •  на землях Великого Литовського князівства — до 40-60-х років XV ст.; 

   •  на території Московської держави  — до затвердження Судебника 
       1497р.

Закон  -  встановлення найвищим органом державної влади  загальнообов'язкових правил, що мають найвищу юридичну силу. 

Правові норми — загальнообов'язкові правила поведінки, які встановлюються й охороняються державою.


Церковне та культурно-освітнє життя.

За словами літописця, при Ярославові

«почалася віра християнська множитися на Русі і поширюватися. І чорноризці почали множитися, і з'являлися монастирі.., церкви ставив він у городах і містах, посилав до них попів, і давав їм з багатств своїх урок, і наказував їм навчати людей».

1. Багато уваги приділяв зміцненню християнства. 
2. Було прийнято церковний статут, у якому визначалися права церкви і духівництва. Визначено справи, якими відав церковний суд, встановлено суми штрафів, що їх накладали єпископи. 
3. 1039 р. Було засновано руську митрополію, підпорядковану константинопольському патріарху. Київськими митрополитами ставали надіслані грецькі єпископи, яких призначав константинопольський патріарх. Центром митрополії став Софійський собор. 
4. 1051 р. Ярослав Мудрий самочинно поставив Іларіона (вітчизняного церковного діяча) митрополитом без погодження з константинопольським патріархом. Це була спроба розірвати з константинопольським патріархом, 
що свідчило про могутність Київської Русі і прагнення її мати свою незалежну церкву.

Іларіон -  митрополит київський, церковний і політичний діяч, блискучий промовець,філософ, автор "Слова про благодать", палкий патріот своєї Батьківщини, високоосвічена людина, блискучий проповідник. Визначався вченістю і благочестям. 
Спочатку був священиком у селі Берестові під Києвом, яке належало київському князю. Згодом входив до числа найближчих радників Ярослава Мудрого.

5.У всіх великих містах було зведено християнські храми, серед них головний храм Київської Русі — Софія Київська. 
6.Було засновано багато монастирів. Найбільший з них — Києво-Печерський, заснований Антонієм і Феодосієм, який уже на кінець XI ст. нараховував  150 ченців і став важливим центром не лише християнства, а й культури і освіти.

Києво-Печерський монастир у 1633 р.

Києво-Печерська лавра, сучасний вигляд.

7. Опікувався школами,бібліотеками. Сам князь мав одну з найбільших бібліотек у світі, таємницю місцезнаходження якої до сьогодні не розкрито.

8.За його наказом переписували найкращі книжки візантійської і світової літератури, прикрашали їх золотом, сріблом, коштовним камінням, чудовими гравюрами.
9. Заснував у Новгороді школу для 300 юнаків. 
"Великою буває користь від навчання книжного. Це  —  річки, що наповнюють всесвіт, це — джерела мудрості" (Несгор-літописець).

Автокефальна — незалежна, самостійна православна церква. 

Митрополія — церковно-адміністративний округ, яким завідує митрополит. 

Митрополит — вище звання православного єпископа. 

Єпископ — вищий духовний сан у християнській церкві