среда, 17 сентября 2014 г.

Нацистський «новий порядок» на Україні. Тема перша.

Наміри гітлерівців найяскравіше відобразились у  плані «Ост», розробленого 25 травня 1940 р.



План «ОСТ» --  секретний план уряду Третього Рейху з проведення етнічних чисток на території Східної Європи, і її німецькій колонізації після перемоги над СРСР, план знищення   населення   та   «освоєння»   окупованих   гітлерівцями «східних» територій, у тому числі території України. 
Він розроблявся під керівництвом Гітлера, Гіммлера, Розенберга та інших нацистських діячів. Хоча його розробка не була остаточно завершена і він у повному обсязі так і не був затверджений (лише його економічна частина), ідеї, покладені в його основу, активно впроваджувалися на окупованій території.






План «Ост» передбачав такі заходи:
-- часткове онімечення місцевого населення; заселення окупованих земель 
    німцями
-- масова депортація населення, у тому числі українців, до Сибіру
-- підрив біологічної сили слов’янських народів
-- фізичне знищення слов
-- економічне пограбування території України; перетворення  місцевого
    населення на рабів
-- пограбування культурних цінностей, знищення пам’яток культури

Свої людиноненависницькі плани нацисти почали здійснювати відразу після загарбання території України (червень 1941 р. —липень 1942 р.). Спочатку гітлерівці прагнули ліквідувати саме поняття «Україна», розчленувавши її територію на адміністративні райони:
Дистрикт «Галичина» -- Львівська, Дрогобицька, Станіславська й Тернопільська області (без північних районів) , який підпорядковувався так званому Польському (Варшавському) генерал-губернаторству.
Рейхскомісаріат «Україна», центром якого стало місто Рівне.Рівненська, Волинська, Кам’янець-Подільська, Житомирська, північні райони Тернопільської, північні райони Вінницької, східні райони Миколаївської, Київська, Полтавська, Дніпропетровська, північні райони Криму та південні райони Білорусії  
Під владою військової адміністрації „були„ Східні райони України (Чернігівщина, Сумщина, Харківщиа, Донбас) до узбережжя Азовського моря, як і південь Кримського півострова 
«Трансністрія» -- нова румунська провінція -- території Одеської, Чернівецької, південних районів Вінницької і західних районів Миколаївської областей  
Закарпаття з 1939 р. залишалося під владою Угорщини



Розчленування України стало однією зі складових політики «нового порядку», мета якої було перетворення українських земель на життєвий простір для арійської раси. Українські землі, як найбільш родючі, мали стати джерелом постачання продукції та сировини для «нової Європи».




























Окупаційний режим у різних регіонах України
• У дистрикті «Галичина» режим терору був менш жорстоким. Тут було дозволено функціонування українських громадських установ, кооперативних організацій, закладів освіти. В органах місцевого самоврядування українцям віддавали перевагу перед поляками
• У східних районах, що знаходилися під владою військової адміністрації, допускалось існування деяких українських громадських організацій і не існувало всеохоплюючого систематичного поліцейського терору
• У Трансністрії режим був більш ліберальним, не було терору, дозволялася торгівля. Влада чітко виконувала наказ Антонеску: «Брати на зайнятих місцевостях усе, що потрібно, все, що можливо, без усяких церемоній»






Рейхскомісаріат «Україна» очолив Еріх Кох, якого в Третьому рейху називали «другим Сталіним». Для управління було створено величезний адміністративний апарат. Центром рейхскомісаріату стало м. Рівне. 












Фашистський окупаційний режим в Україні мав виконати три основні завдання:






1) забезпечити продовольством, матеріальними і людськими ресурсами потреби фашистської воєнної машини;
2) позбутись українського населення шляхом фізичного знищення, депортацій та вивезення на роботу до Німеччини «лебенсраум» (життєвий простір) для арійської раси;
3) сприяти колонізації значної частини окупованих земель, заселенню цілих районів німецькими переселенцями (останнє завдання планувалося здійснити протягом 30 повоєнних років, але фашисти почали його реалізовувати вже під час війни).


Колабораціонізм — співпраця громадян окупованої держави з окупаційною адміністрацією. 


2 комментария:

  1. Спасибо большое!

    ОтветитьУдалить
  2. Ваша информация очень помогает к подготовке к урокам истории

    ОтветитьУдалить

Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.