Перебіг подій на радянсько-німецькому фронті у 1942-1943 рр.Тема перша

Влітку 1942р. німецькі війська почали новий стратегічний наступ на південному фронті з метою захоплення Кавказу, територій в районі річки Дон, Кубані, Нижній Волги, щоб забезпечити себе нафтою, продовольством, розгромити сили Червоної Армії, а потім нанести завершуючий удар по Москві.

Три найважніших фактора сприяли успішному наступу фашистскіх військ:

-- прорахунки вищого радянського командування у визначенні головного 

   напряму ймовірного наступу вермахта (головним напрямом вважався 

   московський )

-- невдалі наступи радянських військ у Криму і в районі Харкова

-- відсутність другого фронту у Європі

В середені липня 1942 р. сили противника прорвалися до низов’їв Дона. Розгорнулась Сталінградська битва. Одночасно почалась битва за Кавказ. 

17 липня 1942 р. – 2 лютого 1943 р. – Сталінградська битва

Вона мала два етапа:

17 липня 1942р. – 18 листопада 1943р. – оборона Сталінграда

19 листопада 1942р. – 2 лютого 1943р. – контрнаступ під Сталінградом

Значення перемоги під Сталінградом :

-- початок корінного перелому у ході Другої світової війни

--  Збройні Сили СРСР захопили стратегічну ініціативу і не втрачали її до 

    повного розгрому нацистської Німеччини.

-- створення сприятливих умов для розгортання наступу на всіх фронтах на південно-західному напряму та успішних дій військ Червоної армії під Ленінградом, на Кавказі і на інших ділянках радянсько-німецького фронту

-- початок внутрішньої кризи в Румунії, Італії в наслідок розгрому армій цих 

    країн 

-- активізація Руху Опору в країнах Європи: Франції, Греції. Норвегії,

    Югославії, Бельгії та інших 

-- відмова Туреччини та Японії від воєнних дій проти СРСР

-- зростання міжнародного авторитету СРСР, укріплення антигітлерівської 

    коаліції 

Після поразки у Сталінградській битві і в ході зимового наступу Червоної Армії гітлерівське командування, плануючи річну кампанію 1943 р., вирішило провести великий наступ на радянсько-німецькому фронті з метою повернення втраченої стратегічної ініціативи. Для наступу противник обрав так званий Курський виступ, що утворився в ході зимово-весняного наступу радянських військ. Тут німці зосередили до 50 дивізій, майже 900 тис. чол., до 10 тис. гармат і мінометів, майже 2,7 тис. танків, понад 2 тис. літаків. Крім того, до флангів ударних угруповувань прилягало майже 20 дивізій. Операція дістала кодову назву "Цитадель".

Під час підготовки операції радянське командування за допомогою всіх видів розвідки визначило, що наступ гітлерівців розпочнеться вранці 5 липня. Радянські війська було приведено у повну бойову готовність.Наступ головних сил радянської армії на орловському напрямку розпочався о 5.30 5 липня. Гітлерівському командуванню не вдалося досягнути раптовості.

5 липня — 23 серпня 1943р. – Курська битва

Курська битва знаменувала завершення докорінного переламу в ході Другої світової війни. Гітлерівське командування зазнало фіаско в своїй спробі повернути втрачену стратегічну ініціативу, німецькі війська змушені були перейти до оборони.

10 липня 1943 р. -- висадка англо-американських військ на Сицилії

25 липня 1943 р. -- крах фашистського режиму в Італії

3 вересня 1943 р. -- підписання Італією акта про капітуляцію

Тегеранська конференція -- 28 листопада —1 грудня 1943 р.

Учасники:

-- Голова Раднаркому СРСР Й. Сталін

-- Президент США Ф. Рузвельт 

-- прем’єр-міністр Великої Британії         У. Черчілль

В роботі конференції брали участь також міністри закордонних справ, політичні та військові радники.

Питання, які були розглянуті :

-- проблеми подальшого ведення війни

-- питання про відкриття Другого фронту

(були зафіксовані зобов’язання урядів США і Великої Британії здійснити протягом травня 1944 р. операцію "Оверлорд” одночасно з  допоміжною операцією на Півдні Франції і зобов’язання СРСР здійснити наступ приблизно в ці ж терміни з метою не допустити перекидання німецьких сил зі Східного на Західний фронт)

-- про післявоєнні кордони Польщі та передачу СРСР певних територій

(східні кордони Польщі пройдуть по так званої «лінії Керзона» , а західні – в районі р.Одер. Великобританія та США згодились передати СРСР частину Східної Прусії з Кенигзбергом ( зараз – Калінінград ), а також Мемель ( Клайпеда ), які входили у склад Німеччини)

-- про вступ СРСР у війну проти Японії

Хоча учасники конференції не підписали будь-яких політичних документів, її підсумки свідчили про прагнення держав до післявоєнної співпраці. В прийнятій Декларації підкреслювалось, що три держави будуть працювати разом як під час війни, так і у мирний  час .