Кількість населення середньовічних міст була порівняно незначною. Великими вважалися міста, у яких мешкало 20-30 тисяч осіб, середніми — 3-5 тисяч осіб. Але були й містечка, у яких проживало 1-2 тисячі городян. У містах-велетнях населення сягало 80-100 тисяч жителів, ідеться, передусім, про Париж, Мілан, Венецію, Флоренцію, Кордову, Севілью.
Завдання :
-- прочитати § 11,статтю «Ремесло й цехи. Торгівля та лихварство.»
виписати і вивчити :
-- причини відновлення та появи міст у Х – ХІІ ст..
-- місця виникнення міст
-- боротьба міст з сеньйорами ( причини, час, форми, наслідки )
-- комунальний рух ( поняття, етапи )
-- як виглядало середньовічне місто
-- як називались верстви міського населення ( назва, хто відносився )
-- поняття – Магдебурське право
-- поняття – ремесло, ратуша
-- ознаки ремесленого виробництва
-- поняття – цехи, статут, майстер, підмайстер, шедевр
-- причини виникнення цехів
-- задачі та функції цехів
-- роль цехів у розвитку виробництва, як вона змінювалась, чому
-- поняття – ярмарки, міняйли, лихварі, лихварство. гільдії, Ганза
-- основні центри торгівлі в Європі
-- усно на питання після § 11
Цікаво, що в Англії в XIV ст. тільки у двох містах населення перевищувало 10 тисяч — це Лондон і Йорк. Столиця Візантії — Константинополь значно перевищувала західноєвропейські міста за кількістю мешканців.
У періоди найвищого розквіту в Константинополі налїчувалося від 300 до 400 тис. жителів.